|
Кафедра проводить підготовку спеціалістів за наступними спеціальностями:
Технологія машинобудування
Металорізальні верстати та системи
Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів
Навчально-науково-виробничі комплекси
Особлива форма навчання існує для випускників технікумів, коледжів, які одержали освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за напрямом інженерної механіки. Між ЖДТУ і Бердичівським політехнічним коледжем (директор доц. Ольшевський В.С.) та Новоград-Волинським машинобудівними коледжами (директор Сердюк В.І.) МОН України затверджені положення, які регламентують діяльність комплексів, що дозволяє реалізувати принцип ступеневої освіти та скоротити термін навчання до 3,5 років. Навчання здійснюється за узгодженими навчальними планами. По такій формі навчання вже відбулося шість випусків. Останнім часом спостерігається значний ріст бажаючих навчатись в рамках комплексу на денній та заочних формах навчання.
Магістратура
Підготовка магістрів здійснюється з метою забезпечення потреб ЖДТУ, навчально-виховних закладів регіону в працівниках, які отримають підвищену фундаментальну, теоретичну, наукову, педагогічну підготовку, мають здібності до науково-педагогічної роботи та успішно захистили кваліфікаційні магістерські роботи.
Право на навчання за програмами магістра мають особи, які одержали диплом бакалавра (спеціаліста), підтвердили свій високий рівень підготовки та мають нахили до науково-педагогічної роботи. Зарахування на магістерську підготовку здійснюється на основі конкурсу:
після одержання диплома бакалавра;
після отримання диплома спеціаліста.
Навчання в магістратурі здійснюється по очній та заочних формах навчання. Термін навчання – 10 місяців.
Перелік навчальних дисциплін підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем:
Бакалавр
Спеціаліст - спеціальність 7.090202 “Технологія машинобудування”
Магістр - спеціальність 8.090202 “Технологія машинобудування”
Спеціаліст - спеціальність 7.090203 “Металорізальні верстати та системи”
Магістр - спеціальність 8.090203 “Металорізальні верстати та системи”
Навчально-лабораторна база кафедри
Лабораторна база складається з 10 лабораторій загальною площею 700 м2. Відповідність сучасним вимогам видно з переліку обладнання та приладів, що є в лабораторіях:
№ 03 – «Теорія різання»
верстат токарний БТ-01;
верстат шліфувальний 3225;
профілограф-профілометр “ММИ –2”;
твердомір ТК-2М;
вертикально-свердлувальний верстат 2Н125;
поляризаційно-оптичний пристрій ПС-1.
№ 05 – «Лабораторія роботизації»
промислові робот ПМР-254, ПМР 05-254,ПМР 05254, М-20П;
мініробот ПМР 05-200;
робот ЦПР-1П;
№ 09 – «Металообробне обладнання»
токарний верстат 1341;
токарно-гвинторізний верстат 16К20;
токарний автомат 1П16А;
зубофрезерувальний верстат 5К32;
верстат вертикально-фрезерувальний 6Р12;
токарно-револьверний верстат із ЧПК 1В340ФЗО;
верстат із ЧПК МА 1600;
фрезерувальний верстат із ЧПК типу «Електроніка МС-2101».
№ 010 – «Лабораторія технології машинобудування»
вертикально-свердлувальний верстат 2Р135Ф2;
радіально-свердлувальний верстат 2Н53;
горизонтально-фрезерувальний верстат;
верстат КА280.
№ 013 – «Лабораторія теплотехніки»
електропіч СНОЛ 1,5-2,5;
компресорна станція СО-7Б;
джерело живлення “ЛИПС” для зварювання термопар;
установка ТА-88.
№ 122 – «Лабораторія різального інструменту»
універсально-заточувальний верстат 3А640;
заточувальний верстат 3А64;
мікроскоп “МІЗ”;
настільний свердлувальний верстат “ИС-12А”;
пристрій для виміру жорсткості свердл;
установка профілювання черв’ячних фрез;
пристрої для заточування циліндричних і конічних поверхонь, заточування поверхонь обертання протяжок.
№ 406 – «Лабораторія автоматизації»
вібробункер 211А;
промисловий робот МА-9С;
пристрій для налагодження інструмента на розмір, моделі 2226;
стенд на основі тирісторного приводу “КЕМТОК”;
роботизований комплекс.
№ 417 – «Лабораторія стандартизації»
оптиметр горизонтальний;
еходефектоскоп ультразвуковий;
мікроскоп ультразвуковий;
мікроскопи “МИМ”, “ММИ”;
прилад Б-10М;
місце конструкторське;
лінійка оптична ЛС 3614;
катетометр МК-8.
№ 111-Б – комп’ютерний клас, оснащений сучасним комп'ютерним обладнанням.
Лабораторні роботи з фізики
Практичні заняття з нарисної геометрії
Практика
Важливою складовою частиною навчального процесу підготовки спеціалістів є практична робота на виробництві в конструкторських підрозділах. Зараз і самі ці підрозділи перебудовуються під ринкові умови, що вимагає від них динамічно перебудовуватися під конкретні отримані підприємством замовлення на виготовлення верстатів або інших машин. Конструкторські підрозділи нашого регіону комп'ютеризуються, позбуваються елементів бюрократизму.
В цих умовах виробнича практика дозволяє випускникам швидше адаптуватися до місця майбутньої роботи. З цією метою організатори виробничої практики уже з першої практики йдуть на те, щоб студенти проходили практики на тих підприємствах, на яких є перспектива подальшого працевлаштування після закінчення ЖДТУ.
При організації практичної підготовки студентів університет керується Положенням про проведення практики студентів навчальних закладів України, затверджених Наказом Міністерства освіти України; при складанні програм практики – Листом Міносвіти України № 3.1.-5/97 від 14.02.96 р.
Основним навчально-методичним документом для студентів і керівників практики є “Наскрізна програма з виробничих практик”, в якій відображені загальні цілі та задачі практик. На підставі вищезгаданого документу складені програми усіх видів практичного навчання та виробничих практик. Програми практик відповідають навчальним планам, кваліфікаційній характеристиці спеціаліста, а також нормативним документам Міністерства освіти і науки України.
Завдання, які студенти повинні виконати під час практики, передбачають поглиблення та розширення знань, що були набуті в ході теоретичного навчання, а також отримання теоретичних навичок, які необхідні для професійної діяльності спеціалістів.
Відповідно з навчальними планами студенти проходять такі види практики:
навчальна практика – 2-й семестр, 4 тижні;
конструкторсько-технологічна – 6-й семестр, 4 тижні;
переддипломна – 10 семестр, 4 тижні.
За результатами практики студенти складають звіти, які захищають в спеціальних комісіях на профілюючих кафедрах і отримують залік по практиці.
Державні іспити
Державні екзамени були введені для спеціальності 7.090202 “Технологія машинобудування”, 7.090203 “Металорізальні верстати та системи” з моменту започаткування ступеневої вищої освіти.
Згідно наказу Міністерства освіти і науки України для спеціальності 7.090202 “Технологія машинобудування” було призначено два державних іспиту для освітнього рівня бакалавра “Інженерна механіка” та присвоєння по результатах цих екзаменів відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Один екзамен встановлений з загально-інженерних дисциплін і компексно охоплює питання дисциплін: “Технологія конструкційних матеріалів та матеріалознавство”, “Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка”, “Теоретична механіка”, “Теорія механізмів і машин”, “Деталі машин”, окрім цього під час рішення необхідно використання знань з дисциплін “Вища математика” та “Фізика”. Екзамен проводиться письмово. Екзаменаційне завдання розроблено у вигляді комплексної задачі з розрахунку параметрів роботи різноманітних механізмів. Оцінка виконання роботи проводиться за 100-бальною шкалою з наступним переводом на 4-х бальну. Екзамен проводиться після закінчення 3 курсу.
Другий екзамен встановлений з інженерних дисциплін і комплексно охоплює питання таких дисциплін: “Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання”, “Теорія різання”, “Ріжучий інструмент”, “Технологічні основи машинобудівного виробництва”, “Металорізальне обладнання”, “Технологічні методи виробництва заготовок деталей машин”, “Теоретичні основи технології виробництва деталей та складання машин”, “Обладнання та транспорт механообробних цехів”, “Технологія обробки типових деталей та складання машин”, “Технологічна оснастка”, “Технологія автоматизованого виробництва”, “Технічне нормування”, “Експлуатація та обслуговування машин”, “Економіка підприємства”, “Охорона праці” та інших професійно-орієнтованих дисциплін, що вивчаються на 3-4 курсі. Окрім того, відповідь передбачає знання фундаментальних дисциплін.
Дипломування
Виконання дипломного проекту та його захист в ДЕК є остаточною кваліфікаційною атестацією спеціаліста спеціальності 7.090202 “Технологія машинобудування”, або 7.090203 “Металорізальні верстати та системи” в вищому навчальному закладі , тому випускаюча кафедра приділяє особливу увагу до процесу дипломування. В Житомирському державному технологічному університеті, згідно графіка навчального процесу, на виконання дипломного проекту та його захист відведені-10 семестр для студентів денної форми навчання та 12 семестр для студентів заочної форми навчання.
Перший етап дипломування – це призначення теми дипломного проекту. Для підвищення якості дипломування випускаюча кафедра намагається призначити тему дипломного проекту як можна раніше. Студентів денної форми орієнтуються на попередню тематику в кінці 3 курсу в процесі конструкторсько-технологічної практики, студенти заочної форми наприкінці 4 курсу. Це робиться з метою призначення теми курсового проекту з технології машинобудування з орієнтацією на майбутній дипломний проект. На жаль через скорочення місць практики на великих підприємствах, а також зменшення номенклатури продукції, це не завжди вдається. Таким етапом призначення теми дипломного проекту є затвердження технічного завдання на проектування, яке проводиться у 9 семестрі для студентів денної форми навчання і у 11 семестрі для студентів заочної форми навчання. Технічне завдання оформлюється по формі, яка затверджена випускаючою кафедрою, студентом і керівником дипломного проекту. Технічне завдання захищається студентом на спільному засіданні кафедри і студентів-дипломників, у разі позитивного захисту, технічне завдання затверджується кафедрою.
Свято випускника, 2004 рік
Виховна робота кафедри
Виховання студентів у вищій школі є невід'ємною частиною системи освіти. Виховна робота на кафедрі здійснюється згідно рекомендацій Міністерства освіти і науки, "Концепції виховання в національній системі освіти", спирається на традиції, власний досвід виховання та кращі надбання інших споріднених кафедри навчальних закладів України.
Виховний процес носить системний і комплексний характер.
Концепція виховання студентської молоді передбачає виховання майбутніх спеціалістів авторитетними, високоосвіченими людьми, носіями високої загальної, світоглядної, політичної, професійної, правової, інтелектуальної, соціально-психологічної, емоційної, естетичної, фізичної та екологічної культури і передбачає:
координацію роботи кафедр профілюючих дисциплін, загальноосвітніх та гуманітарного циклу для реалізації комплексного підходу до підготовки і виховання у вищому технічному навчальному закладі;
створення необхідних умов для всебічного розвитку особистості студента, його духовності і загальної культури, художніх здібностей шляхом залучення до різноманітних видів творчості (науково-дослідницької, технічної, культурно-просвітницької, громадської, спортивно-оздоровчої, правоохоронної та ін.);
постійний контроль за ефективністю виховних заходів;
пропаганду здорового способу життя;
координацію усіх форм і методів виховної роботи.
Для успішного виконання і практичної реалізації концепції виховання на кафедрі розроблено план виховної роботи для студентів, згідно якого напрями, форми і методи виховної роботи, активне включення студента у виховний процес на засадах співпраці, діалогу, партнерства, високої вимогливості і глибокої поваги до нього.
Планом визначено загальні і конкретні завдання виховної роботи та методичні рекомендації щодо її здійснення.
|