МЕТОДИЧНИЙ СЕМІНАР З ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ОБЛІКОВИХ ДИСЦИПЛІН В ЖИТОМИРІ

Нещодавно на базі Житомирської наукової бухгалтерської школи (обліково-фінансовий факультет Житомирського державного технологічного університету) відбувся семінар з підвищення кваліфікації “Методика викладання облікових дисциплін”, який поєднав викладачів профілюючих дисциплін з усіх куточків України. Семінар був несподівано широко представлений фахівцями-обліковцями: у ньому взяли учать 55 викладачів з 25 ВНЗ з усіх регіонів України.

Відкрив семінар привітальним словом д.т.н., проф., ректор ЖДТУ Петро Петрович Мельничук, який побажав учасникам семінару наснаги та плідної роботи.

Доповідь д.е.н., проф., Заслуженого діяча науки і техніки України Бутинця Франца Францовича на тему “Досвід роботи методичного клубу і наукової бухгалтерської школи Житомирського державного технологічного університету” привернула пильну увагу усіх присутніх: і учасників з різних міст України, і викладачів кафедр бухгалтерського обліку і контролю та аналізу і статистики ЖДТУ.

Розповідь про наукову школу коротко окреслила основні досягнення молодого колективу, який очолює Франц Францович. Викладачі кафедр бухгалтерського обліку і контролю, аналізу і статистики плідно працюють над створенням навчального-методичного забезпечення та покращання методики викладання, займаючись водночас і виховною роботою серед студентів, а також проводячи наукові дослідження.

Лейтмотивом виступу Франца Францовича стало те, що «Ставку потрібно робити на молодь».

Взагалі слід зазначити, що учасники були вражені передусім молодим віком професорсько-викладацького складу ОФФ. Проте у стінах ЖДТУ це вже нікого не дивує: середній вік викладачів кафедри бухгалтерського обліку і контролю та аналізу і статистики – 26 років, а молоді доктори економічних наук віком трохи більше 30.

До учасників семінару проф. Ф.Ф. Бутинець звернувся зі словами: «Кожен викладач має право йти і викладати так, як вважає за потрібне. Але необхідно дивитися, як роблять інші і прогнути зробити ще краще. Якщо ж Вам не подобається, як вони викладають – не викладайте так як вони, але покажіть, що можете краще. А якщо ж не можете зробити краще, то робіть хоч так, як Ваші колеги».

Під час невеличкої перерви учасники семінару вишикувалися на сходинках університету для пам’ятного фотографування.

Учасники семінару
у Житомирському державному технологічному університеті

Як сказала к.е.н., проф. Людмила Віталіївна Чижевська: «Передусім ми хочемо подякувати Вам за те, що Ви відгукнулися на наше запрошення.

Так, звичайно, в першу чергу, ми – бухгалтери, але те, що об’єднує нас всіх в цій залі, – те, що ми заходимо в аудиторію до студентів. Ми – викладачі. І цьому треба вчитися, про це потрібно говорити, тому що і в цьому є проблеми».

Виставка-продаж книжок заповнювала майже усі вільні хвилини викладачів у перервах між виступами та обговоренням. Вони мали змогу придбати видання викладачів Житомирської наукової бухгалтерської школи. Не секрет, що за навчальними посібниками та підручниками, вданими у Житомирі, навчаються студенти майже усіх ВНЗ України факультетів обліково-економічного спрямування.

До речі, показово, що допомагали в організації та проведенні семінару, а саме: зустріч і розміщення гостей, виставка-продаж книжок та ін. студенти обліково-фінансового факультету ЖДТУ, насамперед студенти-добровольці, які здобувають ступінь магістра.

Всім учасникам семінару буде розданий пакет з дидактичними матеріалами (в електронному вигляді) з предметів, які викладають учасники семінару.

Доповідь на тему “Обґрунтування послідовності облікових дисциплін у процесі підготовки спеціалістів з обліку та аудиту” Декана обліково-фінансового університету к.е.н., доц. Остапчук Тетяни Петрівни містила актуальні для багатьох приклади структурування навчальних планів для студентів із збереженням логічної послідовності викладання обліково-економічних дисциплін.

Почесний декан обліково-фінансового факультету к.е.н., проф., докторант Олійник Оксана Вікторівна у своїй доповіді розкрила результати порівняльного аналізу вітчизняної та зарубіжної практики щодо місця аналітичних дисциплін у навчальних планах підготовки фахівців за спеціальністю “Облік і аудит”.

Д.е.н., проф. Чижевська Людмила Віталіївна презентувала власний навчальний посібник “Методика викладання облікових дисциплін”, примірники якого були роздані усім учасникам семінару.

Людмила Віталіївна розглянула у доповіді різноманітні методичні підходи до викладання лекційних занять, серед яких: використання тест-допусків до лекційних занять; залучення студентів до викладання окремих питань лекційного заняття; види лекційних та семінарських занять; способи урізноманітнення навчального процесу. Етапи підготовки лекцій з облікових дисциплін, методика їх проведення, а також обов’язків самоаналіз проведеної лекції є невід’ємними складовими успішного і, найголовніше, найбільш ефективного викладання лекцій.

Проблемними моментами, на яких наголосила доповідач, є, насамперед пасивне сприйняття студентами інформації лекцій серед інших форм навчання. Крім того, лекція привчає до пасивного, некритичного сприйняття чужих думок, гальмуючи прагнення міркувати самостійно. Цим самим студент втрачає навики до самостійної роботи.

Не можна заперечувати і неоднаковість сприйняття студентами лекційного матеріалу, в результаті чого деякі студенти не можуть осмислити матеріал, що викладається, і лише механічно записують слова лектора

Визначити, яким має бути співвідношення “почути – записати”, – також непросто. Саме у цьому розкривається майстерність лектора як викладача.

Основне правило при проведенні практичних занять з бухгалтерського обліку для студентів ОФФ ЖДТУ: «Кожну хвилину студент зайнятий!». І це правило неухильно додержується викладачами. Студенти звикають до насиченості занять, і навчальний час витрачається максимально ефективно. А серед основних «поглиначів часу», судячи з викладацького досвіду проф. Л.В. Чижевської, можна назвати: задиктовування умов задач (саме тому цього намагаються не допускати викладачі-обліковці ОФФ, для чого підготовлені навчальні посібники, методичні матеріали, навчальні та роз даткові матеріали по усіх дисциплінах); - налаштування та підготовка до наступного виду роботи, а також оцінювання.

Серед проблемних методичних питань стосовно викладання практичних занять, що дискутувалися у порядку обговорення доповіді, були обсяг та наповнення домашніх завдань. Також Людмила Віталіївна поділилася досвідом впровадження ділових ігор у навчальний процес та використання тренінгових технологій у навчальному процесі підготовки фахівців спеціальності “Облік і аудит”, а також методика складання та організація проведення кейсів.

Поточний контролю знань студентів, а також зміст та форми проведення самостійної роботи студентів з облікових дисциплін – питання, які привернули пильну увагу учасників семінару в світлі реформування національної системи освіти в рамках Болонського процесу.

Д.е.н., проф. Л.В. Чижевська винесла на обговорення типову структуру екзаменаційних білетів з облікових дисциплін. В рамках дискусії обговорювалися питання: «Чи вважаєте головним критерієм оцінювання знання слухачів – відповідь на тести? Чи вважаєте Ви, що складання іспитів у письмовій формі народжує “німих” бухгалтерів, які не можуть аргументувати свої висновки?»

За сьогоднішніх економічних реалій студенти, які отримують вищу бухгалтерську освіту, повинні не лише мати добру теоретичну підготовку, але й хоча б невеликий практичний досвід. Практикуючим бухгалтерам розібратися із проблемними питаннями та «підводними каменями» бухгалтерського законодавства допомагають періодичні видання. Одним із таких передових видань, уже популярним серед бухгалтерів-практиків, є всеукраїнська газета «Все про бухгалтерський облік». Житомирська наукова бухгалтерська школа вже потягом багатьох років співпрацює із газетою. Ось і цього разу для доповіді на методичному семінарі був запрошений шеф-редактор газети “Все про бухгалтерський облік” Олександр Георгійович Степовий. Він наголосив на тому, що при підготовці кадрів слід більше уваги концентрувати на практичних аспектах бухгалтерського обліку, складних моментах у чинному законодавстві, нетипових прикладах. Оскільки роботодавці підвищують вимоги до бухгалтерів із вищою освітою, процес викладання облікових дисциплін повинен бути передусім спрямований на формування у випускників необхідних навичок та вмінь ще в стінах ВНЗ.

Наступного дня відбувалася робота за секціями. За домовленістю із викладачами учасники семінару могли відвідати лекційне або практичне (семінарське) заняття за розкладом.

За секціями робота з учасниками семінару включала інформацію викладачів відповідних дисциплін щодо:

• кількості навчальних годин, позиціювання дисципліни у навчальному плані.
• ознайомлення із робочою програмою.
• ознайомлення із методикою проведення лекційного заняття: структура лекції, підбір викладачем матеріалу до лекції, методи активізації.
• методики проведення семінарського заняття: план, види домашніх завдань, види аудиторної роботи, оцінювання студентів).
• електронної версії методичного комплексу (ознайомлення, організація запису).
• наочних посібників і навчальної літератури
• особливостей викладання предмету для студентів необлікових спеціальностей.
• форми контролю (структура екзаменаційної картки, спосіб оцінювання, порядок проведення, поточні контрольні роботи).
• включення предмету до державних іспитів.
• курсової роботи, ргр.
• рекомендованого списку літератури.
• самостійної роботи студентів, контролю над її виконанням.
• можливості відвідування пар.
• досвіду викладання складних тем.

Наступний вид роботи – круглий стіл на тему «Організація наукової роботи зі студентами», – виявився корисним для усіх учасників семінару. Болючим на сьогодні є питання якості кваліфікаційних студентських робіт. Доповідач д.е.н., проф. Малюга Наталія Михайлівна зупинилася на дисциплінах, які допомагають студентам ОФФ здійснювати дослідження на доволі високому рівні: «Основи наукових досліджень» та «Наукові дослідження у бухгалтерському обліку».

Як зазначиав на початку семінару д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинець, «викладач обов’язково повинен бути вихователем».

І виступ головного редактора журналу “Педагогіка толерантності” Ярослава Антоновича Берегового на тему “Виховання у вищому навчальному закладі” не залишив байдужим, мабуть, жодну людину у конференц-залі, адже піднімалися і пропонувалися до уваги слухачам новітні методики та підходи до виховання особистості, починаючи із дошкільного віку, наголошувалося на абсолютному пріоритеті духовно-морального, толерантного виховання у подальшому розвитку цивілізації. Ярослав Антонович акцентував увагу на необхідності активного впровадження нових методів освіти, в тому числі особистісно розвиваючі технології, «керовану самоосвіту», принцип «вчись працюючи», що є особливо важливими при підготовці облікових працівників.

...

Навіть погода була прихильною до учасників семінару: після дощового і туманного ранку, яким першого дня семінару непривітно зустріла осіння Польська земля гостей з інших куточків України, встановилася грана та сонячна погода, і серед жовто-гарячого листя викладачі могли насолоджуватися пішими прогулянками по місту: екскурсійна програма передбачала відвідання славнозвісного музею космонавтики, музею С.П. Корольова, помилуватися краєвидами з мосту у парку ім. Гагаріна, доторкнутися до давнини, уособленої кам’яною брилою на Замковій горі, уважно роздивитися старовинні витвори мистецтва у обласному краєзнавчому музеї, відвідати пам’ятки архітектури 18 ст. – католицький костел та поч.. ХХ ст. православний собор.

Мало хто проводить паралелі, проте викладач в аудиторії – як диригент у концертній залі. І з метою порівняння відчуттів та отримання порад від справжнього майстра академічного хорового співу учасників семінару було люб’язно запрошено у «святая святих»: на репетицію хорової капели “Орея” та на зустріч із її диригентом, відомим не лише в Україні – Олександром Олександровичем Вацеком. Усі отримали заряд позитивних емоцій і море вражень. Як виявилося, зустріч із співаками залишила незабутній слід у всіх, хто був присутній на репетиції.

Заключного дня семінару відбулося продовження круглого столу: досвід проведення навчальної, виробничої, переддипломної та науково-дослідної практики розкривали доповідачі к.е.н., доц. Остап’юк Наталія Анатоліївна та к.е.н., доц. Панченко Інна Анатоліївна.

За влучними словами проф. Ф.Ф. Бутинця, «Сучасний фахівець-обліковець, якщо він справжній фахівець, повинен не просто знати іноземну мову, а професійну мову».

Ще з першого дня учасники семінару висловили неабияку зацікавленість у досвіді підготовки фахівців на обліково-фінансовому факультеті із знанням іноземних мов. В цьому аспекті надбання Житомирської наукової бухгалтерської школи можна без перебільшення назвати унікальним, оскільки ОФ ЖДТУ – єдиний факультет ВНЗ України, де майбутньому бухгалтеру або фінансисту надається можливість добре вивчити одну із семи європейських мов, причому фахового спрямування: англійську, польську, німецьку, болгарську, чеську, французьку, угорську, румунську. Методиці викладання іноземних мов фахового спрямування на факультеті були присвячені доповіді к.е.н., доц. Козлової Марії Олегівни (загальна інформація щодо вивчення іноземних мова на факультеті, структура на наповнення англомовної інформаційної бази, методичні підходи до викладання англійської мови фахового спрямування, особливості підготовки бакалаврів зі знанням англійської мови) та к.е.н., доц. Глущук Олени Миколаївни (структура на наповнення польськомовної інформаційної бази, методичні підходи до викладання польської мови фахового спрямування, особливості підготовки бакалаврів зі знанням польської мови).

Ці доповіді завершили насичену програму семінару. Обмін враженнями та підведення підсумками передували урочистій миті – врученню сертифікатів про підвищення кваліфікації.

Урочисте вручення сертифікатів

Для забезпечення зворотного зв’язку організатори семінару попросили учасників заповнити анкети (анонімно). Цікавими виявилися відповіді. Так, усі без винятку викладачі зазначили, що обов’язково планують відвідати наступний семінар, і більше, того, радитимуть колегам його відвідати.

Наступний триденний семінар, до речі, планується провести 14-16 квітня 2009 р. на тему “Методика підготовки, написання та захисту бакалаврських, дипломних (за рівнем спеціаліста) та магістерських робіт”.

Що стосується доповідей, то найбільше учасникам сподобалися доповіді проф. Л.В. Чижевської стосовно методики викладання лекційних та практичних занять з облікових дисциплін, доповідь проф. Малюги Н.М. щодо організації наукової роботи зі студентами та досвід написання бакалаврських, дипломних та магістерських робіт. Робота за секціями також була названа серед найбільш корисних та інформативних заходів.

Що ж стосується пропозицій (а це для організаторів, звичайно, було найцікавішим), то, як засвідчує наступна таблиця, серед інших пропозицій часто звучать проблемні моменти організації навчального процесу в світлі Болонської системи, а також процес написання бакалаврських, дипломних та магістерських робіт студентами.

Саме тому наступний семінар вирішено присвятити висвітленню проблемних питань організації наукової роботи зі студентами, процесу постановки наукових досліджень в ході написання бакалаврських, дипломних, магістерських робіт.

Учасниками семінару були підтримані пропозиції до співпраці, висловлені організаторами семінару:

1. Участь (голосування) в засіданнях ДЕК.
2. Викладання лекцій на запрошення провідними викладачами ЖДТУ:
   • Теорія бухгалтерського обліку – д.е.н., проф. Малюга Н.М.,
   • Фінансовий облік – д.е.н., проф. Чижевська Л.В.
   • Економічний аналіз – докторант, к.е.н., проф. Олійник О.В.
3. Надання консультаційних послуг з комплексного удосконалення методики викладання облікових дисциплін.

З багатьма ВНЗ були укладені договори про співпрацю у різноманітних сферах із умовами, взаємовигідними для сторін.

На завершення хочу зазначити, що проведення таких заходів налаштовує на впровадження позитивних змін. Доводити корисність обміну досвідом між викладачами-«предметниками», вважаю, не варто, оскільки вона очевидна. При цьому насамперед виграють студенти, адже підвищується якість викладання. А викладач постійно прагне до самозростання та підвищення викладацької майстерності. Якщо ж ні, то й викладачем такого працівника важко назвати. Таким у вищій школі ХХІ ст. не місце.

Найголовнішим результатом проведення семінару ще слід визнати і звичайне спілкування, яке є найціннішим, оскільки учасники семінару мали змогу познайомитися та обмінятися досвідом з колегами з усіх регіонів України.

Запрошуємо на наступний семінар!

К.е.н., доц. М.О. Козлова