Діяльність Центру спрямована на досягнення 17 Цілей сталого розвитку, а саме:

- розробку завдань на досягнення Цілей сталого розвитку та показників їх досягнення;

- запровадження системи щорічного моніторингу їх досягнення;

- підготовку щорічного звіту зі сталого розвитку.

Основою сталого розвитку є невід’ємні права людини на життя та повноцінний розвиток. Сталий розвиток є багаторівневою конструкцією, що включає збалансований розвиток трьох її компонентів: економічного, соціального та екологічного. Порушення рівноваги між ними впливає на погіршення якості життя. Основними напрямами роботи, що реалізуються за участю Центру є:

- поширення принципів сталого розвитку і кращих методик регіонального та місцевого розвитку;

- обговорення нових концептуальних теорій сталого розвитку суспільства, його основних характеристик та структурних елементів;

- сприяння самостійній науково-дослідній діяльності Університету в сфері сталого розвитку;

- отримання нових знань, постановка, вирішення та практична реалізація актуальних проблем сталого розвитку регіону і тих напрямів, що розвиваються на межі споріднених наук та міждисциплінарних зв’язків;

- зв’язок з навчально-виховним процесом, залучення професорсько-викладацького складу, аспірантів, магістрантів і студентів до вирішення важливих науково-практичних завдань у сфері сталого регіонального розвитку;

- висвітлення і поширення результатів науково-дослідного пошуку, науково-дослідних робіт та проектів у сфері сталого регіонального розвитку;

- запровадження, підтримка, оновлення та вдосконалення системи екологічного управління з метою запобігання кліматичним змінам, як складової загальної системи управління Університетом;

- сприяння зменшенню емісії парникових газів зумовленої діяльністю Університету;

- впровадження системи розумного споживання шляхом:

• зменшення використання паперу, завдяки введенню електронного документообігу;
• зменшення використання пластику та предметів одноразового вжитку;
• зменшення кількості утворення відходів та запровадження ефективних методів поводження з ними;

- запровадження заходів щодо зменшення негативного впливу автотранспорту університету на довкілля:

• розроблення та впровадження заходів спрямованих на зменшення впливу на довкілля власного транспорту Університету;
• планування освітнього процесу з урахуванням транспортних потреб здобувачів освіти та персоналу;
• сприяти використанню екологічних видів транспорту;

- впровадження питань сталого розвитку у програми підвищення кваліфікації співробітників Університету;

- сприяння у проведенні спільних наукових досліджень;

- проведення заходів з популяризації екологічних знань, а також результатів власних досліджень та розробок екологічного спрямування;

- проведення цільових заходів та підтримка волонтерських ініціатив екологічного напрямку, зокрема тих, до яких долучаються співробітники за здобувачі вищої освіти Університету;

- врахування екологічних аспектів та застосовування принципів екологічного будівництва при облаштуванні території Університету та прилеглих територій;

- за можливості уникнення використання речовин, що можуть шкодити довкіллю;

- розвиток взаємодії з підрядними організаціями з урахуванням екологічних аспектів; 

- врахування екологічної складової при закупівлях товарів та послуг;

- розвиток співробітництва з питань екологічної безпеки та запобігання кліматичним змінам регіону з органами влади, місцевого самоврядування, науковими, освітніми установами, іншими зацікавленими сторонами на місцевому регіональному, державному та міжнародному рівнях.

Серед основних напрямів роботи центру «ECOsvit» чільне місце займає просвітницька діяльність. Центр бере участь у підвищенні екологічної освіченості та свідомості персоналу, здобувачів освіти й широких верств населення. Центр на базі кафедри екології та природоохоронних технологій та кафедри наук про Землю здійснює організацію і проведення конференцій з питань сталого розвитку, екологічної безпеки та запобігання кліматичним змінам, тощо. 

Основними функціями дослідницького центру екологічного розвитку «ECOsvit» є:

•  Центр бере участь у впровадженні та забезпеченні результативного функціонування системи екологічного управління Університету;
•  Центр бере участь у розробленні та запровадженні рішень спрямованих на зменшення впливу на довкілля від діяльності Університету;
•  Центр бере участь в організації і проведенні конференцій з питань сталого розвитку регіону та країни, екологічної безпеки та запобігання кліматичним змінам;
•  інформування структурних підрозділів про заходи, програми та проєкти сталого розвитку, що реалізуються в Університеті;
•  надання послуг з підвищення кваліфікації фахівців, підготовка науковців, післядипломна підготовка з питань сталого розвитку, екологічної безпеки та запобігання змінам клімату; 
•  Центр бере участь у підвищенні освіченості та свідомості персоналу, здобувачів освіти й широких верств населення щодо питань сталого розвитку; 
•  надання консультативних послуг підприємствам, організаціям, установам з питань сталого розвитку;
•  співпраця з органами державної влади та місцевого самоврядування щодо надання консультаційних та наукових послуг, виконання науково-дослідних робіт, розробки програм тощо у сфері екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та сталого розвитку;
•  результати діяльності Центру розміщуються на його сторінці офіційного сайту Університету.

Дослідницький центр екологічного розвитку «ECOsvit» є структурним підрозділом Державного університету «Житомирська політехніка». Центр створюється (реорганізовується) або ліквідується наказом ректора на підставі рішення Вченої ради Університету відповідно до Статуту Університету. Центр очолює керівник та підпорядковується першому проректору Університету: 

• Наказ про затвердження організаційної структури Державного університету «Житомирська політехніка» (https://docs.ztu.edu.ua/?mdocs-file=1250 );
• Положення про дослідницький центр екологічного розвитку Державного університету «Житомирська політехніка» «ECOSVIT» (https://docs.ztu.edu.ua/mdocs-posts/polozhennya-pro-doslidnytskyj-tsentr-ekologichnogo-rozvytku-derzhavnogo-universytetu-zhytomyrska-politehnika-ecosvit/).

У своїй діяльності керівник і працівники Центру керуються:

-законодавством України, в тому числі в галузі екології та в галузі освіти і науки України;

- наказами і розпорядженнями Міністерства освіти і науки України;

- Статутом Університету, наказами та розпорядженнями ректора (проректорів), рішеннями Вченої Ради Університету;

- нормативною і технічною документацією з охорони праці та пожежної безпеки;

- Політикою у сфері якості Університету;

- Цілями у сфері якості Університету;

- документами Системи управління якістю Університету;

- Положенням про дослідницький центр екологічного розвитку «ECOSVIT» відповідно до наказу Ректора від 01 вересня 2021 року №517/од;

- Інструкцією з діловодства Університету;

- Екологічною політикою Державного університету “Житомирська політехніка”:

- Стратегією щодо адаптації до зміни клімату Державного університету «Житомирська політехніка».https://docs.ztu.edu.ua/

Важливою складовою роботи центру екологічного розвитку «ECOsvit» є надання консультативних послуг, сприяння у проведенні спільних наукових досліджень, проведення заходів з популяризації екологічних знань, а також результатів власних досліджень та розробок екологічного спрямування, проведення цільових заходів та підтримка волонтерських ініціатив екологічного напрямку, зокрема тих, до яких долучаються співробітники та здобувачі вищої освіти Університету.

Центр взаємодіє із зовнішніми організаціями:

- українські партнери: університети, державні установи, національна академія наук України та інші дослідницькі інституції; 

- міжнародні партнери: університети та дослідницькі інституції; міжнародні організації, державні установи;

- органи місцевого і центрального управління; 

- неурядові організації; 

- бізнес спільнота.

У Державному університеті «Житомирська політехніка» створено два структурних підрозділи кафедри екології та природоохоронних технологій на базі науково-дослідної установи “Поліський філіал УкНДІЛГА” https://polysskiy-branch.com.ua/та на базі підприємства ТОВ «ЕКО-МБ» (Наказ №517/од від 01.09.2021 року).https://eko-mb.com.ua/ 

Метою створення таких підрозділів є організація практичної підготовки здобувачів освіти на відповідних базах, проведення наукових та науково-практичних досліджень з пріоритетних напрямків науки та екологічної стійкості, актуальних проблем галузі охорони довкілля та сталого розвитку та широке впровадження отриманих результатів у виробництво та навчальний процес, а також підвищення кваліфікації працівників Університету.

Житомирська політехніка активно співпрацює зі стейкхолдерами та взаємодіє із партнерами для забезпечення та реалізації Цілей сталого розвитку на регіональному, нацональному та міжнародному рівнях. Партнерами університету виступають територіальні громади, громадські об’єднання, підприємства та установи, міжнародні організації та установи, органи влади.

Зокрема, Ректор Державного університету «Житомирська політехніка» 
Віктор Євдокимов є Головою Ради ректорів закладів вищої освіти Житомирської області; депутатом Житомирської міської ради VIII скликання; радник голови Житомирської обласної ради на громадських засадах.

Згідно з Розпорядженням Голови Житомирської обласної державної адміністрації, Міського голови, ректора Житомирської політехніки 
Віктора Євдокимова включено до складу: 

• Колегії обласної державної адміністрації;
• Координаційної ради при Житомирській обласній державній адміністрації з питань сприяння розвитку громадянського суспільства; 
• Громадської ради при Житомирському міському голові.
• Відповідно до наказу Спортивної студентської спілки України № 2 від 05.09.2017 року у Житомирській області створено відокремлений підрозділ «Спортивна студентська спілка», керівником якої призначено Віктора Євдокимова.
• Наказом Національного агентства з питань державної служби № 118 від 30.05.2018 року Віктора Євдокимова включено до складу Координаційної ради з питань професійного навчання державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад при Національному агентстві України з питань державної служби. 

Участь ректора університету у відповідних громадських радах та виборчих органах надає можливість представляти інтереси Житомирської політехніки, пропагувати засади сталого розвитку та надавати консультаційну допомогу фахівців університету у вирішенні проблемних питань регіонального розвитку.

Впродовж 2022 року значна кількість студентів, аспірантів, докторантів, а також викладачів нашого університету скористалися можливістю пройти навчання, стажування відповідно на базі партнерських навчальних закладів у межах програми ЄС Еразмус+ КА171: «Міжнародна кредитна мобільність» (ICM). «Житомирська політехніка» є найкращим університетом Житомирщини, за кількістю реалізованих проєктів міжнародної академічної мобільності, а також серед лідерів ЗВО України за кількістю діючих проєктів ЄС Еразмус+ КА171. Кількість партнерів у програмі Еразмус+ КА171 станом на 2022 рік  становить – 33 ЗВО країн ЄС та ближнього зарубіжжя, а саме: 

 Університет ім. Миколи Коперника м. Торунь (Польща)

 Гуманітарно-природничий університет м. Ченстохова (Польща)

 Сілезька Політехніка (Польща)

 Університет м. Гданськ (Польща)

 Державний університет ім. Стефана Баторія (Польща)

 Університет м. Марібор (Словенія)

 Технічний університет м. Ліберець (Чехія)

 Університет Південної Богемії (Чехія)

 Кіпрський Інститут Маркетингу (Кіпр)

 Університет м. Парма (Італія)

 Університет «Сапієнца» м. Рим (Італія)

 Університет «Тор Вергата» м. Рим (Італія)

 Університет ім. Федеріко ІІ м. Неаполь (Італія)

 Університет м. Кальярі (Італія)

 Технологічний інститут Західної Македонії (Греція)

 Белградський Технічний університет (Сербія)

 Університет м. Ковентрі (Великобританія)

 Університет м. Хаєн (Іспанія)

 Університет м. Кордова (Іспанія)

 Університет «Думлупінар» м. Кютаг’я (Туреччина)

 Університет «Осман Газі» м. Ескішехір (Туреччина)

 Університет ім. Аднана Мендереса м. Айдин (Туреччина)

 Університет «Шейха Едебалі» м. Біледжик (Туреччина)

 Технічний університет м. Конья (Туреччина)

 Університет Сакар’ї (Туреччина)

 Анатолійський університет м. Ескішехір (Туреччина)

 Університет «Каратекін» м. Чанкари (Туреччина)

 Університет «Артіфекс» м. Бухарест (Румунія)

 Технічний університет м. Дрезден (Німеччина)

 Національний політехнічний інститут м. Тулуза (Франція)

 Бізнес-школа м. Загреб (Хорватія)

 Університет «Норд»(Хорватія)

 Університет м. Загреб (Хорватія)

Європейська асоціація університетів прийняла Державний університет «Житомирська політехніка» як повноправного члена асоціації – Individual Full Member. Відповідне рішення було ухвалено радою EUA 26 серпня 2022 року. Європейська асоціація університетів об’єднує понад 850 університетів із 49 країн Європи та відіграє вирішальну роль у Болонському процесі та у впливі на політику ЄС щодо вищої освіти, досліджень та інновацій. EUA надає членам знакові можливості для обміну передовим досвідом, беручи участь у спільних заходах із залученням широкого кола університетів. Асоціація створює унікальні можливості для участі у формуванні європейської політики та ініціатив, що стосуються вищої освіти та наукових досліджень.

Усвідомлюючи роль закладів вищої освіти у формуванні національних та регіональних політик з урахуванням цілей сталого розвитку, а саме пріоритетної 13 цілі «Боротьба зі зміною клімату», Житомирською політехнікою було розроблено та прийнято Стратегію щодо адаптації до зміни клімату Державного університету «Житомирська політехніка» (далі – Стратегія) (Наказ №517/од від 01.09.2021 року)https://docs.ztu.edu.ua/mdocs-posts/strategiya-shhodo-adaptatsiyi-do-zminy-klimatu-derzhavnogo-universytetu-zhytomyrska-politehnika/. Метою Стратегії є популяризації та впровадження інструментів дбайливого ставлення до навколишнього природного середовища, раціонального використання енергетичних ресурсів та впровадження заходів з адаптації до зміни клімату. 

У 2023 році науковці Державного університету «Житомирська політехніка» в рамках програми «Чисте повітря для України» отримали станцію громадського онлайн-моніторингу EcoCity, яка дозволяє проводити постійний автоматичний контроль якості повітря, здійснювати оповіщення населення про радіаційну та хімічну небезпеку. Станція встановлена за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Програми Transition.

Державний університет «Житомирська політехніка» здійснює систематичний облік викидів парникових газів (ПГ), зумовлених діяльністю університету, відповідно до методології Протоколу про парникові гази (GHG Protocol Corporate Standard).

Межі обліку та джерела викидів

Облік охоплює всі будівлі кампусу університету (навчальні корпуси, гуртожитки, адміністративні будівлі) та включає такі джерела:

• Scope 1 (прямі викиди) — спалювання природного газу у власних пристроях (приготування їжі в гуртожитках);
• Scope 2 (непрямі викиди) — споживання теплової енергії з мережі централізованого теплопостачання та споживання електричної енергії з мережі.

Університет не обліковує викиди від спалювання деревного палива у власній котельні, оскільки відповідно до GHG Protocol CO₂, що утворюється при спалюванні біогенного палива, вважається кліматично нейтральним (коефіцієнт = 0), оскільки цей вуглець нещодавно був поглинутий з атмосфери шляхом фотосинтезу.

Таблиця. Параметри енергоспоживання та викиди парникових газів (2023–2025)

* Зростання споживання електроенергії у 2024–2025 роках пояснюється використанням резервних джерел живлення (генераторів) у зв'язку із систематичними відключеннями електроенергії внаслідок воєнних дій в Україні та ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури.

Методологія розрахунку

• Стандарт: GHG Protocol Corporate Accounting and Reporting Standard (World Resources Institute / WBCSD)
• Коефіцієнти викидів для природного газу: IPCC Guidelines for National Greenhouse Gas Inventories
• Коефіцієнти для електроенергії та теплової енергії: відповідно до даних Міністерства енергетики України
• Деревне паливо (біогенне): коефіцієнт викидів CO₂ = 0 відповідно до GHG Protocol

Заходи зі скорочення викидів

• Теплозабезпечення частини навчальних корпусів за рахунок власної твердопаливної котельні на деревному паливі (біогенне паливо, нульовий вуглецевий слід)
• Реалізація заходів з підвищення енергоефективності будівель та систем освітлення
• Моніторинг якості повітря через станцію EcoCity «Житомирська політехніка» (контроль CO, NO₂, NH₃, пилу, радіаційного фону)

Вода - безцінний ресурс для життя на Землі. За даними ООН, до 2025 року дві третини населення світу можуть зіткнутися з нестачею води. Кожен з нас може зробити свій внесок у збереження прісної води, дотримуючись простих порад.

Чиста вода - основа життя на нашій планеті. Проте запаси прісної води стрімко зменшуються через забруднення та нераціональне використання.

Тривожна статистика:

• Лише 2.5% світових запасів води є прісною водою
• 70% прісної води використовується в сільському господарстві
• Близько 2 мільярдів людей не мають доступу до безпечної питної води
• Щодня через хвороби, пов'язані з водою, помирає близько 1000 дітей
• До 2040 року глобальний попит на воду зросте на 50%

Ситуація в Україні:

• Україна належить до найменш забезпечених власними водними ресурсами країн Європи
• На одного українця припадає близько 1000 м³ води на рік
• Близько 70% населення України споживає воду з поверхневих джерел
• До 40% водопровідних мереж потребують заміни

Кожен з нас може зробити свій внесок у збереження водних ресурсів, дотримуючись таких порад:

1. Економне використання в побуті

Регулярно перевіряйте крани на наявність протікань, душуйтеся впродовж 5-10 хвилин, а не 20-30, і використовуйте менше води для прання та миття посуду.

• Факт: Заміна звичайного крану на водозберігаючий зменшує витрати води на 50%
• Факт: Приймаючи душ замість ванни, ви економите до 100 літрів води щоразу

2. Збір дощової води

Дощову воду можна збирати в бочки або інші ємності і використовувати для поливу саду або городу.

• Факт: Один квадратний метр даху може зібрати до 600 літрів води за рік

3. Раціональне харчування

Вживайте менше м'яса. Вирощування м'яса вимагає великої кількості води.

• Факт: Для виробництва 1 кг яловичини потрібно 15 000 літрів води
• Факт: Для вирощування 1 кг овочів потрібно в середньому 300 літрів води

4. Підтримка екоініціатив

Підтримуйте екологічні організації, які займаються захистом водних ресурсів.

• Факт: Громадські ініціативи допомогли очистити понад 1000 км берегів річок в Україні за останні 5 років

5. Екологічна освіта

Вступайте до Житомирської політехніки та отримуйте якісну екологічну освіту за для розробки дієвих заходів на всіх рівнях.

• Факт: Випускники екологічних спеціальностей розробляють інноваційні методи очищення та збереження води
• Факт: Наукові розробки університету допомагають економити до 30% води на промислових підприємствах

Додаткова інформація:

• Одна крапля води, що капає з крану кожну секунду, призводить до втрати близько 10 000 літрів води на рік
• Використання води для поливу рослин рано вранці або пізно ввечері зменшує випаровування на 40%
• Встановлення водозберігаючих насадок на крани може зменшити споживання води на 40-50%
• Повторне використання "сірої" води може зменшити споживання води в домогосподарстві на 30%
• Середня родина може заощадити до 2000 грн на рік, впроваджуючи водозберігаючі технології
• Інвестиції у водозберігаючі технології окупаються в середньому за 2-3 роки
• Промислові підприємства можуть зменшити витрати на воду на 20-40% завдяки сучасним технологіям

Бережіть воду сьогодні - забезпечте майбутнє завтра!

Джерела статистичних даних: ООН, ВООЗ, Держводагентство України, власні дослідження університету