Державний університет «Житомирська політехніка» прагне забезпечувати високі стандарти доброчесності в усіх напрямах своєї діяльності. Антикорупційна політика Університету спрямована на створення дієвих механізмів запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням, своєчасне виявлення корупційних ризиків, забезпечення прозорості управлінських процесів та формування культури відповідального ставлення до принципів доброчесності.

Наші принципи

ДОБРОЧЕСНІСТЬ

Дотримання етичних стандартів та відповідальна поведінка у професійній, освітній і науковій діяльності.

ПРОЗОРІСТЬ

Відкритість процесів, рішень та інформації у межах, визначених законодавством.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Особиста та інституційна відповідальність за прийняті рішення і результати діяльності.

ПІДЗВІТНІСТЬ

Готовність пояснювати та обґрунтовувати прийняті рішення.

НЕУПЕРЕДЖЕНІСТЬ

Недопущення впливу приватного інтересу на прийняття службових та управлінських рішень.

НУЛЬОВА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО КОРУПЦІЇ

Неприйнятність будь-яких проявів корупційної поведінки.

 Володимир КАРПУНЕЦЬ

Антикорупційний уповноважений  Житомирської політехніки

e-mail: kppd_kvd@ztu.edu.ua

Кабінет: 231

Основними завданнями уповноважених підрозділів (уповноваженої особи) згідно статті 13/1 Закону України “Про запобігання корупції” є:

1) розроблення, організація та контроль за проведенням заходів щодо запобігання корупційним правопорушенням та правопорушенням, пов’язаним з корупцією;

2) організація роботи з оцінки корупційних ризиків у діяльності відповідного органу, підготовки заходів щодо їх усунення, внесення керівнику такого органу відповідних пропозицій;

3) надання методичної та консультаційної допомоги з питань додержання законодавства щодо запобігання корупції;

4) здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, інформування керівника відповідного органу та Національного агентства про виявлення конфлікту інтересів та заходи, вжиті для його врегулювання;

5) перевірка факту подання суб’єктами декларування декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному відповідно до цього Закону порядку;

6) здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, у тому числі розгляд повідомлень про порушення вимог цього Закону, у тому числі на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях;

7) забезпечення захисту працівників, які повідомили про порушення вимог цього Закону, від застосування негативних заходів впливу з боку керівника або роботодавця відповідно до законодавства щодо захисту викривачів;

8) інформування керівника відповідного органу, Національного агентства або інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції про факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

9) здійснення заходів з виявлення порушень вимог законодавства з питань лобіювання, повідомлення Національному агентству про виявлені порушення.

У цьому розділі розміщені основні нормативні та організаційно-розпорядчі документи Державного університету «Житомирська політехніка» у сфері запобігання корупції та забезпечення доброчесності.

Антикорупційна програма 2024-2026 Державного університету “Житомирська політехніка”

Дорожня карта щодо впровадження політик у сфері запобігання корупції у Державному університеті "Житомирська політехніка"

Кодекс корпоративної культури Державного університету «Житомирська політехніка»

Методичні рекомендації щодо застосування інструментів та механізмів для трансформації різних сфер функціонування закладів 

вищої освіти на засадах прозорості та доброчесності

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування інструментів та механізмів для трансформації різних сфер функціонування закладів вищої освіти на засадах прозорості та доброчесності, розроблені Національним агентством з питань запобігання корупції

Закон України «Про запобігання корупції» виокремлює два види конфлікту інтересів:

Потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Такий інтерес може зумовлюватись особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також іншими обставинами.

Приватний інтерес може впливати на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових / представницьких повноважень, що є дискреційними.

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого – особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (або прирівняна до неї), має виконувати свої службові обов’язки в публічних інтересах (держави, територіальної громади тощо), виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів поширюються на осіб, зазначених у п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Особи, на яких поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, зобов’язані:

- вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
- повідомити не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
- не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
- вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
 

Потенційний та реальний конфлікт інтересів потребує врегулювання. Заходами зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів є (ст. 29–34 Закону України «Про запобігання корупції»):

- усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
- застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
- обмеження доступу особи до певної інформації;
- перегляду обсягу службових повноважень особи;
- переведення особи на іншу посаду;
- звільнення особи.

Хто такий викривач?

Будь-яка особа, якій стала відома інформація про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, інші порушення Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) може повідомити про це на Єдиному порталі повідомлень викривачів. Законодавство не містить будь-яких обмежень з цього питання. Однак не кожна людина може набути статус викривача.

Відповідно до Закону викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Отже, особа вважається викривачем за сукупності таких умов: 

1) здійснити повідомлення повинна фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), у якої наявне переконання, що інформація є достовірною;

2) наведена у повідомленні інформація має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення іншою особою:

• або корупційного та пов’язаного з корупцією кримінального правопорушення, визначеного у примітці до ст. 45 Кримінального кодексу України;
• або пов’язаного з корупцією адміністративного правопорушення, визначеного главою 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення;
• або будь-якого іншого порушення Закону , які можуть бути перевірені.

3) повідомлена особою інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходження нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

У разі відсутності хоча б однієї з вищевказаних умов особа вважається заявником.

Права викривача виникають з моменту повідомлення про корупцією.

Викривач має право:

• бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені Законом;
• подавати докази на підтвердження своєї заяви;
• отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав повідомлення, підтвердження його прийняття і реєстрації;
• давати пояснення, свідчення або відмовитися їх давати;
• на безоплатну правничу допомогу у зв’язку із захистом прав викривача;
• 6) на конфіденційність;
• 7) повідомляти про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону без зазначення відомостей про себе (анонімно);
• у разі загрози життю і здоров’ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів;
• на відшкодування витрат у зв’язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв’язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір;
• на винагороду у визначених законом випадках;
• на отримання психологічної допомоги;
• на звільнення від юридичної відповідальності у визначених законом випадках;
• отримувати інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації.

Викривач має гарантії щодо:

• захисту трудових прав (викривача не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням);
• виплати заробітку за час вимушеного прогулу та грошових компенсацій за порушення його трудових прав;
• поновлення порушених прав, передбачених ст. 534Закону.

Права та гарантії захисту викривачів поширюються на близьких осіб викривача.

Гайд для викривачів корупції

Ви можете повідомити  про факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції»  на пошту: anticor@ztu.edu.ua

Повідомлення має містити фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Повідомлення може бути подане із зазначенням авторства або без зазначення авторства у випадках та порядку, визначених законодавством України.

Формування культури доброчесності неможливе лише через встановлення правил та обмежень. Важливим складником антикорупційної політики Університету є освіта, розвиток практичних компетентностей та формування відповідального ставлення до доброчесності.

Для студентів

Навчальна дисципліна «Антикорупція та доброчесність»

Дисципліна спрямована на формування у здобувачів освіти знань про природу корупції, механізми її запобігання, принципи доброчесності та практичні інструменти відповідальної поведінки.            

Неформальна освіта

Добірка рекомендованих безкоштовних курсів НАЗК,EdEra, Prometheus та інших освітніх платформ.

Курси НАЗК [Переглянути курси]

Курси EdEra  [Переглянути курси]

Курси Prometheus [Переглянути курси]

Для працівників

Періодичне навчання  НПП, ПП згідно кадендарного графіку щодо запобігання корупції та доброчесності (тренінги, круглі столи, підвищення кваліфікації).

[Навчальні курси НАЗК] 

Новини