Історія економіки та економічної думки

                   Дослідження еволюції господарства та економічної думки країн Європейської цивілізації є передумовою системного розуміння проблем і тенденцій у сучасній економіці та сучасній економічній науці. Історія економіки та економічної думки висвітлює розвиток економічної науки у її тісному зв’язку з господарською діяльністю людини. В рамках системного аналізу історичного розвитку господарської сфери суспільства, сутність предмету історико-економічного дослідження пов’язана з історичними фактами та подіями (процесами) в яких знайшли своє відображення нові історичні форми господарств, особливості їх взаємодії в господарській системі та відображення процесів та фактів в економічній думці.

                 Предмет історії економіки та економічної думки: дослідження основних етапів становлення та розвитку господарської сфери суспільства в контексті генезису, еволюції, боротьби і зміни систем економічних поглядів. 

                          Мета курсу «Історія економіки та економічної думки» — сформувати цілісне уявлення щодо закономірностей і особливостей історичного розвитку господарства та економічної думки країн Європейської цивілізації; систематизувати знання щодо механізму функціонування економічної системи в площині здобутків історико-економічної науки

                       Завдання дисципліни:

• забезпечити фундаментальну економічну підготовку фахівців з урахуванням здобутків сучасної історико-економічної науки;   
• сприяти формуванню у студентів економічної культури та творчого економічного мислення;
• поглибити знання з економічної теорії;
• оволодіти сучасною методологією та методами історико-економічного дослідження процесів і явищ господарського життя суспільства;
• сформувати уявлення  щодо закономірностей і тенденції сучасного розвитку економіки та економічної науки.

                                   В результаті вивчення курсу студенти повинні:

                          1) вільно оперувати термінами та категоріями, що визначають зміст курсу історія економіки та економічної думки

                          2) знати та розуміти:

• основні етапи в процесі генезису та еволюції історико-економічної науки;
• історичні форми господарських систем суспільств Європейської цивілізації та логіку їхньої еволюції;
• роль обміну та його особливості в господарській сфері суспільств;
• основні етапи суспільного поділу праці та форм власності на засоби виробництва;
• основні етапи науково-технологічних змін в суспільстві та їхній вплив на розвиток економіки та її структури;
• історичні форми господарств, їхню ефективність та причини занепаду;
• інституційну структуру економіки та особливості її трансформаційних перетворень на різних етапах розвитку суспільства;
• передумови та закономірності зародження та розвитку економічних шкіл (концепцій);
• методологічні основи різних економічних шкіл (концепцій), особливості розроблених ними економічних понять та категорій, їхнє місце та роль у формуванні сучасних економічних поглядів.

                                 3) вміти:

• орієнтуватись у напрямках розвитку сучасної економічної науки;
• порівнювати різні за змістом і методологією економічні школи та напрямки, аналізувати їх переваги, недоліки, внесок до економічної теорії;
• окреслити тенденції розвитку сучасної економічної науки;
• використовувати історичний досвід організації господарського життя суспільства для аналізу процесів і явищ у сучасній економіці, враховуючи вплив на них цивілізаційних чинників;
• обґрунтовувати власний погляд на історичні події та факти та публічно його репрезентувати;
• застосовувати  методи історико-економічної науки для дослідження економічних процесів і явищ.

Тема1. Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

Тема 2. Господарство первісного суспільства та ранніх цивілізаційема

Тема 3. Господарський розвиток та економічна думка Східної та Західної цивілізації (VIII ст. до н. е. – V ст. н. е.)

Тема 4. Феодальна система господарства та економічна думка європейської християнської цивілізації (V – ХV ст.)

Тема 5. Генезис ринкової  господарської системи та економічної науки  в Європі (ХVІ – друга третина ХVІІІ ст.)

Тема 6. Еволюція ринкового господарства та економічної думки  в  країнах Європейської цивілізації (остання третина ХVІІІ – 70-і рр. ХІХ ст.)

Тема 7. Господарство України в умовах кризи феодальної системи та генезису ринкових відносин (друга половина XVIІ – перша половина ХІХ ст.)

Тема 8. Економічна думка монополістичного періоду розвитку ринкового господарства провідних країн Європейської цивілізації (70-ті роки ХІХ ст. – початок ХХ ст.)

Тема 9. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки України  (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Тема 10. Економічна думка державно-монополістичного періоду розвитку ринкових економічних систем провідних країн Європейської цивілізації у першій половині ХХ ст.

Тема 11. Економічна думка періоду еволюції ринкових економічних систем провідних країн світу (50-80-ті роки ХХ ст.)

Тема 12. Функціонування національних господарств у системі глобальної економіки (90-ті роки ХХ ст. – початок ХХІ ст.)

Тема 13. Господарство та економічна думка України за умов адміністративно-командної економічної системи.

Тема 14. Відновлення ринкової системи господарства в Україні (останнє десятиріччя ХХ – початок ХХІ ст.)

Підсумкова оцінка з курсу «Історія економіки та економічної думки» розраховується таким чином:

О результ. = k1* О пот. + k2* О мод. + k3 *·О сам.,

О пот. – результати поточної активності студента на семінарських заняттях; О мод. – результати модульних контрольних робіт;  О сам. – оцінка самостійної роботи студента.

k1, k2, k3  – коефіцієнти, що визначають внесок поточної активності студента на семінарах, результатів модульних контрольних робіт, самостійної роботи на підсумковий результат:

k1 = 0,3;  k2 = 0.4;  k3 = 0.3.

Округлення підсумкової оцінки до цілого числа здійснюється за правилами математики. Рейтингові бали переводяться в оцінки за шкалою оцінок відповідно до критеріїв відповідності рейтингових балів національній шкалі оцінювання знань. Максимальна кількість балів- 100.