Гірнича геометрія

Одним з основних завдань маркшейдера гірничого підприємства є виявлення і відображення просторових закономірностей відповідно до  результатів спостережень за покладом. Вирішуються ці завдання переважно методами геометрії надр.

Геометрія надр або гірнича геометрія – це науково-технічна дисципліна, в якій вивчаються:

– просторове розміщення в надрах покладів корисних копалин і умови їх залягання;

– методи зображення на маркшейдерському графіку форм покладів і умов їх залягання;

– розміщення в надрах запасів корисних копалин в цілому і окремих сортів, а також за рівнем їх підготовленості;

– розподіл у покладі корисних і шкідливих компонентів;

– способи підрахунку і обліку руху запасів, визначення втрат і збіднювання;

– геометричні методи дослідження мінливості показників;

– прогнозування показників на маловивчених ділянках покладу;

– геометричні методи розв’язування різних задач гірничої та геологорозвідувальної справи.

На підставі переліченого кола питань можна зробити висновок, що основним завданням геометрії надр є геометризація родовищ корисних копалин, створення геометричної моделі родовища. Для створення геометричної моделі покладу, крім основних дисциплін геологічного і гірничого циклу, необхідно знати проекції, застосовувані при геометризації родовищ. 

Метою навчальної дисципліни є вивчення методів зображення на маркшейдерському графіку форм покладів і умов їх залягання та способів підрахунку і обліку руху запасів, визначення втрат і збіднювання, а також геометричних методів дослідження мінливості показників і розв'язування різних задач гірничої та геологорозвідувальної справи.

Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:

• дати майбутньому фахівцю глибокі знання, які необхідні для виконання маркшейдерських робіт на гірничих підприємствах, що займаються розробкою родовищ корисних копалин відкритим способом;
• навчити елементам творчості, вміло робити узагальнюючі висновки в процесі розв’язування конкретних гірничо-інженерних задач;
• сприяти економіко-організаційній підготовці, вмінню оптимально вибирати оптимальні технологічні рішення.

Зміст навчальної дисципліни направлений на формування таких компетентностей:

ЗК9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

СК4. Здатність до гірничо-геометричного маркшейдерсько-геодезичного забезпечення технологій видобутку корисних копалин, будівництва гірничих підприємств і підземних споруд, розроблення геолого-маркшейдерської, технічної та обліково-контрольної документації.

СК10. Здатність застосовувати спеціалізовані пакети прикладних програм для проектних та експлуатаційних розрахунків.

СК12. Здатність застосовувати математичні моделі під час проектування, оптимізації технологічних процесів гірництва.

СК16. Здатність використовувати сучасні прикладні програмні продукти та геоінформаційні системи для автоматизації маркшейдерських робіт та планування гірничих робіт

Отримані знання з навчальної дисципліни стануть складовими наступних програмних результатів навчання:

РН3. Відшуковувати необхідну інформацію в науковій та довідковій літературі, базах даних, Інтернет та інших джерелах.

РН6.  Аналізувати геологічні процеси з урахуванням базових закономірностей формування гірських порід;

РН7. Застосовувати методи математики, фізики, хімії, загальноінженерних наук для розв’язання складних спеціалізованих задач гірництва, розуміти наукові принципи і теорії, на яких базуються відповідні методи, області їх застосування та обмеження;

РН13. Застосовувати фізичні, математичні та комп’ютерні моделі для визначення технологічних параметрів і показників гірничих підприємств, оцінювати адекватність моделей, їх надійність і точність одержуваних оцінок;

РН15. Здійснювати гірничо-геометричне маркшейдерсько-геодезичне забезпечення технологій видобутку корисних копалин і будівництва гірничих підприємств і підземних споруд та розробляти геолого-маркшейдерську, технічну та обліково- контрольну документацію

РН19. Застосовувати спеціалізовані пакети прикладних програм під час проектних та експлуатаційних розрахунків параметрів технологічних процесів гірничих підприємств.

Тема 1. Види проекцій, які застосовуються в гірничій геометрії.

Тема 2. Точка і пряма в проекціях з числовими відмітками.

Тема 3. Площина в проекціях з числовими відмітками.

Тема 4. Методи перетворення проекцій.

Тема 5.. Зображення багатогранників і кривих поверхонь в проекціях з числовими відмітками.

Тема 6. Аксонометричні проекції.

Тема 7. Афінні проекції.

Тема 8. Векторні проекції. Стереографічні проекції.

Тема 9. Площинні форми залягання. Загальні положення. Геометричні параметри пласта (покладу).

Тема 10. Визначення елементів залягання і параметрів покладу.

Тема 11. Зображення площинних форм залягання.

Тема 12. Геометризація складчастих форм залягання, чинники, які впливають на утворення тектонічних порушень.

Тема 13. Геометризація складчастих форм залягання, класифікація складок.

Тема 14. Геометризація складок.

Тема 15. Геометризація складок, побудова геологічних розрізів. Геологічні розрізи. їх види способи побудов.

Тема 16. Геометризація складок, побудова гіпсометричних планів. Поняття про гіпсометричні плани. Блок-діаграми.

Система оцінювання рейтингова. Максимальна кількість балів 100.

 За результатами виконання практичних занять – 60 балів, 30 балів – за результатами модульного тестового контролю, 10 – за відвідування та роботу під час аудиторних занять.