Проектування та аналіз точності маркшейдерських мереж

Маркшейдерські опорні мережі є основою для виконання маркшейдерських робіт на гірничому підприємстві. Створення маркшейдерського планового і висотного обґрунтування та аналіз точності запроектованої мережі детально розглядається на даному курсі в лекційному матеріалі, та закріплюється рішенням задач на практичних заняттях. Форма роботи – лекції презентації, перегляд відео-матеріалів, обговорення проблем та перспектив, вирішення сучасних практичних задач.

Зміст навчальної дисципліни направлений на формування наступних компетентностей, визначених стандартом вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Гірництво»:

• здатність до дій в новій ситуації, пов’язаній з роботою за фахом та вміння генерувати нові ідеї в сфері гірництва.
• уміння виявляти, ставити, вирішувати проблеми та приймати обґрунтовані рішення в професійній діяльності.
• здатність до організації виробничих процесів і технічного керівництва системами та технологіями гірничих і геобудівельних підприємств.
• здатність здійснювати професійну діяльність у відповідності із основними нормативними документами, що стосуються маркшейдерської служби гірничого підприємства.
• здатність відображати просторові закономірності за результатами дослідження гірничо-геологічних, гідрогеологічних умов та гірничо-технічних параметрів розробки родовищ.

Мета навчальної дисципліни – ознайомлення студентів з основними способами зрівнювання маркшейдерських мереж, особливостями виконання зрівнювання різних типів мереж, застосуванням їх до практичних завдань роботи маркшейдера.

Завдання вивчення навчальної дисципліни – навчити студента застосовувати різні способи зрівнювання в практичних польових умовах (зрівнювання багаторазових засічок, полігонометрії, тріангуляції тощо) та оцінювати точність виміряних та зрівнених величин.

Отримані знання з навчальної дисципліни стануть складовими наступних програмних результатів навчання за освітньо-професійною програмою «Гірництво»:

РН1. Діяти в новій ситуації, пов’язаній з роботою за фахом та вміння генерувати нові ідеї в сфері гірництва.

РН6. Виявляти, ставити, вирішувати проблеми та приймати обґрунтовані рішення в професійній діяльності.

РН11. Використовувати нормативні документи, що стосуються маркшейдерської служби гірничого підприємства, під час здійснення професійної діяльності.

РН12. Аналізувати, систематизувати і інтерпретувати гірничо-геологічні та гідрогеологічні умови розробки родовищ корисних копалин та гірничо-технічні дані, і виконувати моделювання покладів корисних копалин на їх основі.

РН13. Моделювати технологічні процеси в прогнозованих гірничо-геологічних умовах, оцінювати точність і достовірність прогнозів.

Тема 1. Задачі та методи урівнювальних обчислень. Суть параметричного урівнювання.
Тема 2. Теорія параметричного урівнювання в звичайному викладенні.
Тема 3. Теорія параметричного урівнювання в матричному викладенні.
Тема 4. Оцінка точності за результатами параметричного урівнювання.
Тема 5. Складання параметричних рівнянь поправок планових мереж.
Тема 6. Поняття про кореляційну матрицю координат.
Тема 7. Поняття про еліпс похибок.
Тема 8. Параметричне урівнювання висотних мереж.

Тема 9. Теоретичні основи корелатного урівнювання. Поняття про умовні рівняння.
Тема 10. Теорія корелатного урівнювання в звичайному викладенні.
Тема 11. Теорія корелатного урівнювання в матричному викладенні. Контроль розв’язків системи нормальних рівнянь та визначення поправок.
Тема 12. Оцінка точності за результатами корелатного урівнювання.
Тема 13. Корелатне урівнювання полігонометричних мереж.
Тема 14. Корелатне урівнювання тріангуляційних мереж.
Тема 15. Корелатне урівнювання висотних мереж.

При вивченні дисципліни застосовуються поточний, модульний контроль і підсумковий контроль знань студентів. Останній здійснюється у формі заліку. Такий порядок контролю і оцінювання знань застосовується щодо студентів денної форми навчання. При заочному навчанні контроль і оцінювання знань є підсумковим і здійснюється в формі заліку. Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на іспиті. Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.