Соціальна та гуманітарна безпека

Метою викладання навчальної дисципліни “Соціальна та гуманітарна безпека” є оволодіння теоретичними знаннями та практичними навичками з основ управління безпекою соціальних систем, формування концептуальних навичок щодо моделювання систем соціобезпеки. Вивчення дисципліни «Соціальна та гуманітарна безпека» є дисципліною, яка сприяє підготовці фахівців у сфері соціокультурної діяльності. Студенти отримують теоретичні знання і практичні навички щодо забезпечення соціальної та гуманітарної безпеки та дослідження актуальних проблем безпекознавчої соціальної компоненти країни. Фахівці з даної сфери володіють знаннями щодо особливостей безпеки соціальної системи, а також формування концептуальних навичок щодо моделювання систем соціобезпеки. По завершенню вивчення дисципліни «Соціальна та гуманітарна безпека» студенти можуть обґрунтовано використовувати професійно профільовані знання щодо забезпечення соціальної безпеки у професійній сфері на основі системного підходу. А також ідентифікувати загрози і ризики соціальної безпеки та її складових, вміти приймати рішення на різних ієрархічних рівнях з економічної безпеки соціальних систем.

Цілі та задачі навчальної дисципліни полягають у тому, щоб ознайомити студентів із основними питаннями теорії управління безпекою соціальних систем в інформаційному просторі. У відповідності з програмою та робочим планом сформувати у студентів цілісну систему теоретичних знань з теорії управління безпекою соціальних систем.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

Знати: – теоретичні основи соціального та гуманітарного забезпечення;

– соціальні групи та національна безпека держави;

– об’єкт і предмет економічної безпеки соціальних систем;

– концептуальні основи економічної безпеки соціальних систем;

– соціально-психологічні особливості злочинних груп;

– алгоритм моделювання безпеки соціальних систем будь-якого рівня;

– механізми діагностування та управління загрозами та небезпеками;

– ознаки загроз та небезпек; – системостворюючі компоненти безпеки соціальних систем;

– сучасні підходи до організаційного проектування безпеки соціальних систем.

Вміти: – використовувати теоретичні знання з дисципліни у практичній діяльності;

– застосовувати методологію даної дисципліни при моделюванні безпеки соціальних систем;

– описувати моделі загроз та небезпеки;

– формувати адекватні загрозам та небезпекам системи безпеки.

– використовувати методи та принципи теорії управління безпекою соціальних систем;

– приймати рішення на різних ієрархічних рівнях з економічної безпеки соціальних систем.

– засвоїти методи та принципи теорії управління безпекою соціальних систем;

–  приймати рішення на різних ієрархічних рівнях з економічної безпеки соціальних систем;

– засвоїти та закріпити теоретичні знання, одержані на лекціях.

Програмні результати навчання полягають у тому, що після вивчення дисципліни студенти мають: 

Застосовувати основи педагогіки і психології, інноваційні методики викладання фахових дисциплін у навчально-виховному процесі у закладах вищої освіти.

Застосувати знання та практичні навички аналізу відповідних нормативних документів, чинних стандартів і технічних умов, що регулюють функціонування соціокультурної сфери.

Демонструвати здатність до аналітичного мислення у професійних питаннях та проблемах соціальної та гуманітарної безпеки .

Співвідносити власну наукову та професійну діяльність з вимогами чинних нормативно-правових актів (у тому числі основ права інтелектуальної власності), які регулюють внутрішню і зовнішню діяльність в соціокультурній сфері.

Рейтингувати та оцінювати ризики, вміти приймати рішення в процесах, які спонукають розвиток соціокультурного капіталу, як світового, так і вітчизняного. Демонструвати здатність до прийняття самостійних рішень та несення за них персональної відповідальності.

Розвиток знання і розуміння сучасних соціокультурних процесів. Здатність до практичної адаптації науково-обґрунтованих соціокультурних практик. Науково-теоретичне і практичне осмислення сучасних соціокультурних процесів в їх глобальному, глокальному і локальному вимірах. Здатність здійснювати експертизу та надавати консультаційну допомогу у розробленні соціально-культурних проектів і програм. Уміння працювати з високим ступенем автономії, оцінювати потенційні результати та ризики, приймати відповідальність за планування і реалізацію соціокультурного проекту.

Тема 1. Соціальна та гуманітарна безпека як пріоритетна складова національної безпеки України

Тема 2. Соцільні групи та національна безпека держави

Тема 3. Дослідження соціальної структури та її вплив на соціальні процеси

Тема 4. Теоретичні основи соціального забезпечення (соціального захисту)

Тема 5. Збалансованість та ефективне функціонування ринку праці

Тема 6. Рівень життя населення: індикатори стану й методологія визначення

Тема 7. Показники соціального становища і людського розвитку

Тема 8. Соціального-психологічні особливості злочинних груп

Тема 9. Особа та національна безпека держави