Безпека соціальних комунікацій

Дисципліна «Безпека соціальних комунікацій» передбачає вивчення студентами основ теорії соціокомунікаційного процесу, ділового спілкування, комунікативних технік і управлінських технологій. Вимоги дисципліни пов'язані з рівнем оволодіння представленого в курсі матеріалу, його теоретичної та практичної складової. Освоєння курсу пов'язано з пізнанням наукових концепції та інтерпретації системи понятійних категорій змістовного потенціалу безпеки соціальних комунікації. Актуальність дисципліни обумовлюється низкою соціально-значущих чинників, необхідністю застосовувати сучасні методи аналізу соціальних і комунікативних взаємодій і прогнозувати їх ефективність у певних умовах безпеки соціальних комунікацій.

Мета викладання навчальної дисципліни – поглиблення теоретичної підготовки студентів у галузі соціальних комунікацій, ознайомлення із сучасними світовими та українськими прикладами розвитку соціальних комунікацій та проведення досліджень з питань розвитку комунікативних практик. Основними завданнями вивчення дисципліни є: дати системне уявлення про соціальну комунікацію, її специфікою, місцем і значенням соціальних комунікації в управлінському процесі; ознайомити студентів із роллю засобів вербальної і невербальної комунікації в управлінні; сформувати навички правильної взаємодії між суб’єктами комунікації в управлінському процесі шляхом ґрунтовного аналізу стратегій і тактик проведення основних форм соціальної комунікації в організаціях; виробити вміння адекватно оцінювати комунікаційний простір, використовувати отриманні знання у практичній діяльності; сформувати свідоме ставлення до вибору стратегії безпеки соціальної комунікації в управлінні.

Після вивчення дисцпліни студнти повинні досягти наступних результатів навчання: знати: особливості сучасних соціальних комунікацій, роль соціальних комунікацій у сучасному суспільстві, основні сучасні теорії соціальної комунікації; особливості функціонування ЗМІ як інституту в сучасних масових комунікаціях, специфіку окремих засобів масових комунікацій; сутність процесу соціальної комунікації, умови і закономірності ефективної комунікації. Вміти застосовувати теоретичні моделі соціальних комунікацій у формулюванні дослідницьких завдань та проектуванні досліджень,  орієнтуватися в різних сегментах комунікативного простору, аналізувати діяльність системи масових комунікацій, виокремлювати в ній основні змістовні та функціональні складові;  вимірювати та оцінювати ефективність соціальних комунікацій (наукових, організаційних, маркетингових, рекламних, політичних комунікацій тощо).

1. Соціальні комунікації в соціологічному вимірі. 2. Теорії та практика міжкультурної комунікації.  3. Види соціальних комунікацій 3. Інтернет-комунікація як Signum Temporis інформаційнокомунікативного суспільства. 4. Масова комунікація у науковому дискурсі. 5. Ефективність соціальних комунікацій. 6. Прикладні соціальні комунікації. 7. Рівні соціальних комунікацій. 8. Оцінка стану та проблем забезпечення соціальної безпеки в Україні. 9. Концепція забезпечення соціальної безпеки України: змістовне визначення та механізми реалізації. 

Оцінювання знань студентів проводиться за результатами комплексних контролів за змістовими модулями. Модульний контроль за кожним змістовим модулем передбачає контроль теоретичних знань і практичних навиків, самостійної та індивідуальної роботи. Кожен модуль оцінюється за результатами різноманітних завдань, таких як практичні вправи, участь у дебатах та активність на заняттях. Фінальна оцінка студента формується на основі загальної успішності у всіх модулях.