Врегулювання конфліктів

З розвитком демократичних і ринкових відносин проблема конфліктності стає все актуальнішою, тому що конкурентність є сама по собі варіантом конфліктної ситуації, що завдяки різним факторам може перерости в конфлікт. Уникнути конфліктів і його наслідків неможливо. Безконфліктного суспільства не буває. Засвоєння спеціальної наукової термінології з конфліктології– необхідна умова для професійного використання своїх знань у майбутньому.  Вивчення обраної дисципліни сприяє формуванню вмінь діагностувати, прогнозувати, регулювати конфлікти, а також вміння позитивно сприймати конфлікт та прагматично його використовувати.

Теоретична і практична підготовка майбутніх спеціалістів з питань:

- розуміння конфліктної ситуації і конфлікту;

- природа конфлікту ;

- управління конфліктною ситуацією;

- аналізу конфліктів і вироблення методів їх подолання;

- організаційних змін внутрішньої структури ;

- профілактики міжособових конфліктів;

- розглядати конфлікти в різних сферах суспільного життя, зокрема, педагогічний, сімейний, політичний, і з’ясувати особливості їх вирішення;

– аналізувати різноманітні види конфліктів.

В результаті вивчення студент буде:

– застосовувати категоріальний апарат конфліктології в системі професійного навчання і практичної діяльності;

– аналізувати поведінку людей у конфліктних ситуаціях;

– описувати основні методи дослідження та прогнозування конфліктів;

– визначати тип темпераменту та конфліктності особи.

Поняття, причини, функції та типологія конфліктів

Основні структурні характеристики конфлікту

Динаміка конфлікту та механізми його виникнення

Конфліктна поведінка: поняття,стратегії і тактики

Психологія ділового спілкування керівника

Психологічні основи поведінки керівника в конфліктних ситуаціях

Керівник у процесі формування соціально-психологічного клімату

Технології попередження конфліктів

Роль керівника в управлінні конфліктами

Діагностика конфліктів

Вирішення конфліктів: форми,етапи, критерії та стратегії

Контроль складається з поточного контролю виконання студентами самостійної роботи та модульного контролю, контролю виконання індивідуальних завдань та семестрового контролю.

Модульний контроль здійснюється шляхом перевірки графіку відвідування студентами лекційних та практичних занять та опрацювання відповідного матеріалу (у випадку пропуску занять), перевірки домашніх завдань, усного та письмового опитування і завершується написанням модульної контрольної роботи.

Семестровий контроль здійснюється шляхом складання екзаменаційних тестових завдань студентами та оцінювання їх роботи.