Теорія літератури

Курс “Теорія літератури” забезпечує вивчення теоретичних аспектів літератури, знайомить з методологічними принципами і розмаїттям аналітичних практик, фокусуючи увагу на теоретико-концептуальній складовій.  Акцент здійснено на актуальних літературних явищах та процесах. Вивчення літератури у теоретико-методологічному ключі сприятиме окресленню найвиразніших явищ літературного процесу в контексті світового літературознавства з урахуванням його новітніх досягнень. Комплексний характер подачі матеріалу дасть змогу подати обшир української літературознавчої думки, розглянути родо-жанрову систему в історичному аспекті, розкрити взаємозв’язки і взаємовпливи національної літератури та інших літератур світу, що, зрештою посилить тенденцію до  самоусвідомлення майбутніми філологами-фахівцями власних зацікавлень і можливих шляхів їхньої реалізації.

Мета курсу:

- ознайомлення з дисципліною “Теорія літератури” як систематизованим знанням про літературні явища та процеси;

- вивчення внутрішньої динаміки літератури як мистецького явища;

- аналіз теоретико-літературної парадигми як окремої моделі літературознаства;  

- вивчення внутрішнього поділу, основних підходів та методів теоретико-літературних досліджень;

- вибір і застосування різних теоретико-літературних підходів у власній професійній практиці. 

Ключові програмові результати з дисципліни "Теорія літератури" передбачають наступне:

- означення предмета та об’єкта теорії літератури, динаміки її розвитку й формування проблемного поля;

- розрізнення основних підстав і принципів теоретико-літературного аналізу різнорідних літературних явищ і процесів;

- розуміння ключових підходів до визначення літератури і їхніх методологічних принципів;

- простеження способів і засобів взаємодії з літературною класикою й актуальною літературою;

- використання сучасних методологій й термінології для аналізу різних літературних явищ;

- визначення актуальних дослідницьких питань та напрямків  діяльності;

- впровадження самостійних досліджень щодо вивчення літературних практик, тенденцій і явищ.

Тема 1. Ідея літератури: естетика, поетика, теорія.

Тема 2. Історія літератури як теоретична проблема.

Тема 3. Формалізм: твір як текст. Формалізм в українському літературознавстві. 

Тема 4. Структуралізм і постструктуралізм.

Тема 5. Наратологія і генетична критика.

Тема 6. Літературний канон. “Висока” і “низька” література: концепції, моделі, підходи.

Тема 7. Психоаналіз і міфоритуальна критика.

Тема 8. Література перед викликами анти- й постколоніалізму. Інституційне поле сучасної української літератури.

Тема 9. Вихід літератури за межі семіотики.

Тема 10. Література в контексті соціології: практики та інституції.

Оцінка з дисципліни «Теорія літератури» визначається з урахуванням результатів навчальної діяльності студента. Рейтингова оцінка з навчальної  дисципліни – це кількість балів, яку студент отримує за певну навчальну діяльність (за наслідками поточного, модульного контролю), визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх модулів з дисципліни та балів за підсумковий контроль (залік/екзамен).

Оцінка з дисципліни «Теорія літератури» виставляється студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни і рейтингова оцінка з дисципліни є не меншою ніж 60 балів, визначається шляхом конвертації кількості балів з дисципліни в оцінку за чотирибальною (традиційною) шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та за шкалою ECTS.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до  конкретних цілей теми, під час індивідуальної роботи викладача зі студентом та складається з опитування (теоретичної підготовки до практичного заняття), виконання тестового завдання, виконання практичного завдання, документального оформлення практичної роботи, самостійної роботи студента у вигляді написання і захисту реферату та складання тестів, кросвордів за виконавчу дисципліну.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні модуля дисципліни – 100, в тому числі за поточну навчальну діяльність студент на кожній парі отримує  бал (60 – 100), за результатами модульного контролю або заліку – також 100 балів. Рейтинг з модуля – це середня оцінка за поточний контроль у сумі балів за модульну контрольну роботу.

Підсумкова оцінка з дисципліни виставляється за 100-бальною шкалою. 

Модульний контроль здійснюється після завершення вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля і проводиться у письмовій формі. Тривалість проведення письмового модульного контролю становить 1 академічну годину. Модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 60 балів.

Максимальна кількість балів, яку може отримати студент при складанні підсумкового контролю (диференційованого заліку) – 100 балів, який вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 60 із 100 балів.

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх модулів та підсумкового контролю з дисципліни (сума балів за усі модулі ділиться на кількість модулів з дисципліни).

Оцінка «незараховано» (1‒59 балів) ставиться студентові, який допускає принципові помилки у виконанні завдань, не може продовжити навчання чи розпочати професійну діяльність без додаткових занять з відповідної дисципліни.