Психологія розвитку

Кафедра гуманітарних і соціальних наук

Психологія – тонка і багатогранна наука. Для того щоб зрозуміти, як функціонує мислення людини, на чому ґрунтується її поведінка і як відбувається спілкування з іншими індивідами, необхідно вивчити повний життєвий цикл людського розвитку. Саме психологія розвитку – галузь, яка і займається цим дослідженням.

– Ознайомити студентів із основними закономірностями і динамікою психічного розвитку та формування особистості в онтогенезі. – Дослідити проблеми періодизації психічного розвитку особистості та особливості розвитку людини в різні вікові періоди. – Розглянути основні проблеми навчання, учіння, виховання особистості на різних етапах вікового розвитку та особливості педагогічної діяльності. – Формувати вміння застосовувати теоретичні знання в повсякденному житті.

Вивчивши курс, студенти повинні знати: Кризові явища у психічному розвитку особистості. Особливості психічного розвитку у ранньому віці (значення прямоходіння у розвитку дитини раннього віку; розвиток мовлення і мислення у ранньому віці; особливості предметно-маніпулятивної діяльності; розвиток самосвідомості дітей раннього віку; криза 3-х років). Особливості психічного розвитку у дошкільному віці (теорії ігрової діяльності; загальна характеристика ігрової діяльності; ігрові ролі; сюжет гри; зміст гри; розвиток гри; взаємостосунки дітей у грі; значення іграшок у психічному розвитку дошкільників; вплив іграшок на психічний розвиток дітей; основні новоутворення дошкільного віку. Особливості психічного розвитку у молодшому шкільному віці (особливості початкового періоду шкільного життя дитини; загальна характеристика учбової діяльності молодших школярів; розвиток пізнавальних процесів у молодшому шкільному віці; формування особистості молодшого школяра). Особливості психічного розвитку у підлітковому віці (теорії кризи підліткового віку; анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітків і її вплив на психічний розвиток; формування особистості підлітка; особливості взаємовідносин і спілкування підлітків з дорослими і однолітками; розвиток пізнавальних процесів у підлітковому віці; особливості учбової та трудової та діяльності підлітків). Особливості психічного розвитку у юнацькому віці (фізичний розвиток у юнацькому віці; розвиток самосвідомості і самооцінки; спілкування юнаків з дорослими та однолітками; дружба і любов у юнацькому віці; особливості формування світогляду юнаків; учіння, трудова діяльність та вибір професії у юнацькому віці). Особливості психічного розвитку у дорослому віці (анатомо-фізіологічні особливості періоду дорослості; розвиток психічних процесів у період дорослості; психосоціальний розвиток у період дорослості; кризи віку дорослості). Особливості психічного розвитку людей літнього віку (теорії старіння; анатомофізіологічні особливості людей літнього віку; особливості психічних процесів людей літнього віку; психосоціальний розвиток у літньому віці; допомога людям літнього віку.

Тема 1. Вікова психологія як наука Предмет вікової психології, основні завдання та категорії вікової психології. Зв’язок вікової психології з іншими науками. Принципи досліджень у віковій психології: принципи детермінізму, об’єктивності, єдності психіки і діяльності, принцип розвитку. Класифікація методів вікової психології та специфіка їх застосування при вивченні вікових аспектів розвитку психіки. Організаційні методи у віковій психології (порівняльний, лонгітюдний, комплексний). Характеристика емпіричних методів вікової психології: спостереження, анкетування, бесіда, інтерв’ю, вивчення продуктів діяльності, експеримент, психодіагностичні методики. . Тема 2. Історія розвитку вікової психології Передумови виникнення вікової психології як самостійної науки: джерела вікової психології в античній філософії. Природничі основи розвитку вікової психології. Роль еволюційної теорії Ч. Дарвіна в розвитку вікової психології. Розвиток вікової психології у працях зарубіжних авторів ХІХ — початку ХХ ст. Біогенетичний підхід до розвитку психіки в онтогенезі (С. Холл, К. Бюллер, Е. Клапаред та ін.). Соціогенетичний підхід у віковій психології (П. Жане, Дж. Уотсон, Дж. Дьюї, Е. Дюркгейм). Новітні досягнення у віковій психології за кордоном (Ж. Піаже, А. Валлон, Дж. Брунер). Розвиток вікової психології в дореволюційній Росії. Психологічна концепція К. Д. Ушинського. Вікова психологія після жовтневого перевороту 1917 р. в Росії. Проблеми вікової психології у працях П. П. Блонського, Л. С. Виготського, Д. М. Узнадзе, С. Л. Рубінштейна, О. М. Леонтьєва, Г. С. Костюка, Л. І. Божович. Дослідження в галузі вікової психології за кордоном (З. Фрейд, А. Фрейд, М. Бюллер, Е. Еріксон та ін.). Тема 3. Фактори і закономірності психічного розвитку Поняття про психічний розвиток. Співвідношення понять “розвиток”, “дозрівання”, “формування”, “становлення”. Основні закономірності розвитку. Аналіз основних концепцій психічного розвитку. Основні фактори психічного розвитку. Біологічні передумови психічного розвитку. Діяльність і спілкування як умови і засоби психічного розвитку. Проблема співвідношення навчання і розвитку. Поняття про рівень актуального та зону найближчого розвитку дитини. Сенситивні періоди в розвитку дитини. Тема 4. Періодизація вікового розвитку Поняття про вік. Принципи і критерії вікової періодизації. Соціальна ситуація розвитку, провідний вид діяльності та психічні новоутворення як критерії вікової періодизації. Вікова періодизація Д. Б. Ельконіна. Стадії соціалізації за А. В. Петровським. Психосексуальні стадії розвитку особистості за З. Фрейдом. Нормальна і аномальна лінії розвитку в періодизації Е. Еріксона. Тема 5. Психологія дитини немовлячого віку Фаза новонародженості як особливий період немовлячого дитинства. Причини кризи новонародженості. Вроджені безумовні рефлекси та їх роль у розвитку новонародженого. Первинний сенсорний розвиток новонародженого. Розвиток емоційної сфери. Комплекс пожвавлення як перша соціальна реакція немовляти. Безпосередньо-емоційне спілкування немовляти з дорослими якпровідний вид діяльності. Оволодіння мовленням у немовлячий період. Сенсомоторний розвиток та виникнення наочно-дійового мислення в немовлячий період. Тема 6. Психологічна характеристика дитини раннього віку Особливості соціальної ситуації розвитку дитини в ранньому віці. Предметноманіпулятивна діяльність як провідний вид діяльності в ранньому віці. Поняття про предметні та знаряддєві дії. Перші ігри дітей. Розумовий розвиток у ранньому віці. Розвиток самосвідомості, моральних почуттів. Криза третього року життя: причини, основні поведінкові прояви. Тема 7. Психологія дошкільного дитинства Соціальна ситуація розвитку дитини дошкільного віку. Потреби дошкільнят та формування мотивів поведінки. Ієрархія мотивів. Формування перших етичних норм поведінки. Розвиток самосвідомості в дошкільному віці та формування Я-концепції. Формування статевої ідентичності в дошкільнят. Сюжетно-рольова гра як провідний вид діяльності дошкільнят. Основні тенденції розвитку мислення в дошкільному віці. Розвиток наочнообразного мислення. Формування основ словесно-логічного мислення. Розвиток уваги дитини дошкільного віку. Особливості пам’яті дошкільнят. Пізнавальна та емоційна уява дітей дошкільного віку. Розвиток продуктивних видів діяльності в дошкільному віці: зображувальна та конструктивна діяльність. Тема 8. Психологічні особливості молодшого школяра Специфіка соціальної ситуації розвитку молодшого школяра. Структура навчальної діяльності в молодшому шкільному віці. Розвиток пізнавальних процесів та інтересів молодших школярів. Розвиток особистості молодшого школяра. Засвоєння моральних норм і правил поведінки. Стадії морального розвитку за Л. Колбергом. Розвиток емоційно-вольової сфери молодших школярів. Особливості розвитку самосвідомості в молодшому віці. Характеристика психічних новоутворень у молодшому шкільному віці. Тема 9. Психологія особистості підлітка Характеристика соціальної ситуації розвитку підлітка. Прагнення до дорослості як базове новоутворення віку. Розвиток пізнавальних процесів та інтересів підлітків: критичність мислення, рівень абстрагування, узагальнення, система прямих і зворотних логічних операцій. Егоцентризм підліткового мислення. Мотиви навчальної діяльності. Мрії підлітка як специфічні прояви підліткової уяви. Основні психологічні новоутворення підліткового віку. Розвиток самосвідомості в підлітковий період. Формування статевої ідентичності. Криза підліткового віку. Комунікативна діяльність у середньому шкільному віці. Інтимноособистісне спілкування та його роль в особистісному розвитку підлітка. Проблема “важких підлітків”. Тема 10. Психологія ранньої юності Соціальна ситуація розвитку в юнацькому віці. Формування статево-рольових цінностей і статево-рольового самовизначення юнаків і дівчат: співвідношення фемінності — маскулінності. Дружба і кохання в юнацькому віці. Мотиви поведінки і ціннісні орієнтації в юності. Психологічні особливості вибору майбутньої професії. Професійне самовизначення. Особливості навчально-професійної діяльності юнаків і дівчат. Характеристика основних новоутворень юнацького віку. Тема 11. Психологія ранньої дорослості. Дорослість як психологічний період. Проблема періодизації дорослості. Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність. Розвиток особистості в період дорослості. Нормативні кризи дорослості.. Психофізіологічний та пізнавальний розвиток в період дорослості. Тема 12. Психологія зрілого дорослого віку. Зміни фізичного розвитку в зрілому дорослому віці. Розвиток когнітивної сфери в зрілому дорослому віці. Сімейні стосунки в зрілому дорослому віці. Професійний розвиток. Особливості Я-концепції в зрілому дорослому віці. Криза зрілого віку. Тема 13. Психологія старості Старість як біосоціопсихологічне явище. Теорії старіння і старості. Проблема вікових меж старості. Соціальна ситуація розвитку старості і провідна діяльність в старості. Особисті особливості в старості. Особливості Я-концепції в старості. Пізнавальна сфера в період старіння.

При вивченні дисципліни з метою забезпечення високої якості знань студентів використовуються наступні методи контролю успішності: – усний контроль та самоконтроль. Усний контроль здійснює викладач у формі опитування студентів під час проведення семінарських занять з питань, що наведені у методичних рекомендаціях щодо вивчення кожної теми з курсу; – письмовий контроль і самоконтроль. Письмовий контроль реалізується у формі контрольних робіт за окремими темами, модульних контрольних робіт та підсумкової роботи по закінченню вивчення курсу; – тестовий контроль, який дає можливість перевірити якість знань студентів за окремою темою курсу, якість знань по закінченню вивчення дисципліни, а також якість вхідних та залишкових знань, вмінь студента. Комплексна діагностика знань, умінь і навичок студентів із дисципліни здійснюється на основі результатів проведення поточного й підсумкового контролю знань (іспит). Об'єктом оцінювання знань студентів є програмовий матеріал дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час контролю. Завданням поточного контролю є систематична перевірка розуміння та засвоєння програмового матеріалу, виконання практичних, уміння самостійно опрацьовувати тексти, складання конспекту, написання реферату, створення лінгвістичного словника, створення презентації, здатності публічно чи письмово представляти певний матеріал. Завданням підсумкового контролю (залік) є перевірка глибини засвоєння студентом програмового матеріалу дисципліни, логіки та взаємозв'язків між окремими її розділами, здатність творчого використання набутих знань, уміння сформулювати своє ставлення до певної проблеми, що випливає зі змісту дисципліни. При комплексній оцінці успішності викладач визначає види робіт і критерії оцінювання з урахуванням особливостей навчальної дисципліни, обсягу годин, відведених навчальним планом, контингенту студентів.

залік