Оздоровче харчування

Метою навчальної дисципліни «Оздоровче харчування» є: розширення та поглиблення знань студентів із новітніми технологіями виробництва оздоровчих продуктів харчування; набуття навичок з аналізу наукових джерел інформації; формування теоретичних і практичних підходів до проектування харчових продуктів оздоровчого призначення, поглиблення знань щодо інгредієнтного складу функціональних харчових продуктів, їх харчової цінності та оздоровчого впливу на людський організм.

Завданнями вивчення навчальної дисципліни є: - вивчення основ фізіології та біохімії харчування, оздоровчого і раціонального харчування різних вікових груп; - з’ясування та обґрунтування енергетичної цінності та нутрієнтного складу раціону харчування; - встановлення зв’язку між харчуванням, здоров’ям та працездатністю людини; - опанувати розрахунками фізіологічної потреби організму у поживних речовинах; - обгрунтування основних принципів профілактики захворювань, пов’язаних із недоліками харчування.

Зміст навчальної дисципліни направлений на формування наступних компетентностей, визначених стандартом вищої освіти зі спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа»: ЗК 01. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, вести здоровий спосіб життя; ЗК 03. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями; ЗК 04. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій; ЗК 05. Здатність працювати в команді; ЗК 08. Навички здійснення безпечної діяльності; ЗК 09.Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; ЗК 10. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; СК 01. Розуміння предметної області і специфіки професійної діяльності; СК 06. Здатність проектувати технологічний процес виробництва продукції і послуг та сервісний процес реалізації основних і додаткових послуг у підприємствах (закладах) готельно-ресторанного та рекреаційного господарства; СК 10. Здатність працювати з технічною, економічною, технологічною та іншою документацією та здійснювати розрахункові операції суб’єктом готельного та ресторанного бізнесу; СК 11. Здатність виявляти, визначати й оцінювати ознаки, властивості і показники якості продукції та послуг, що впливають на рівень забезпечення вимог споживачів у сфері гостинності. Отримані знання з навчальної дисципліни стануть складовими наступних програмних результатів навчання за спеціальністю 241 «Готельно-ресторанна справа»: РН 01. Знати, розуміти і вміти використовувати на практиці основні положення законодавства, національних і міжнародних стандартів, що регламентують діяльність суб’єктів готельного та ресторанного бізнесу; РН 04. Аналізувати сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності та рекреаційного господарства; РН 05. Аналізувати, інтерпретувати і моделювати на основі існуючих наукових концепцій сервісні, виробничі та організаційні процеси готельного та ресторанного бізнесу; РН 08. Застосовувати навички продуктивного спілкування зі споживачами готельних та ресторанних послуг; РН 09. Здійснювати підбір технологічного устаткування та обладнання, вирішувати питання раціонального використання просторових та матеріальних ресурсів; РН 10. Розробляти нові послуги (продукцію), використовуючи сучасні технології виробництва та обслуговування споживачів. РН 12. Здійснювати ефективний контроль якості продуктів та послуг закладів готельного і ресторанного господарства; РН 16. Виконувати самостійно завдання, розв’язувати задачі і проблеми, застосовувати їх в різних професійних ситуаціях та відповідати за результати своєї діяльності; РН 17. Аргументовано відстоювати свої погляди у розв’язанні професійних завдань при організації ефективних комунікацій зі споживачами та суб’єктами готельного та ресторанного бізнесу; РН 19. Діяти у відповідності з принципами соціальної відповідальності та громадянської свідомості.

Тема 1. Харчування людини як медико-біологічна та соціально-економічна проблема. Тема 2. Енергетична цінність харчових продуктів. Тема 3. Нормування білків у раціонах харчування. Тема 4. Фізіологічна роль мікронутрієнтів. Тема 5. Загальні вимоги щодо складання раціону оздоровчого харчування Тема 6. Принципи створення оздоровчих продуктів спеціального призначення. Тема 7. Фізіолого-гігієнічна характеристика продуктів із зернової сировини. Тема 8. Вплив харчових добавок на здоров’я людини. Тема 9. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів та проблема забезпечення ними організму. Тема 10. Обмін речовин і енергії. Тема 11. Основні альтернативні системи харчування Тема 12. Основи лікувального харчування

Поточний контроль В процесі поточного контролю здійснюється перевірка запам'ятовування та розуміння програмного матеріалу, набуття вміння і навичок конкретних розрахунків та обґрунтувань, опрацювання, публічного та письмового викладу (презентації) певних питань дисципліни. Поточний контроль здійснюється шляхом опитування або тестування під час лекцій та практичних занять, а також за підсумками систематичності і активності роботи студента протягом семестру. У разі невиконання завдань поточного контролю з об'єктивних причин, студент має право скласти їх індивідуально до останнього практичного заняття. Порядок організації такого контролю визначає викладач, який проводить практичні заняття. 
Модульний контроль. Модульний контроль здійснюється у формі 2 контрольних заходів (максимальна оцінка - 15 балів) за окремими частинами дисципліни (модулями). За відсутності студента на контрольному заході без поважних причин модуль вважається не опанованим. Перескладання модулів здійснюється у терміни визначені викладачем. Результати модульного контролю доводяться до відома студентів. 
Підсумковий контроль. Підсумковий контроль – комплексне оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни за всіма видами навчальних занять. Підсумковий контроль здійснюється у формі іспиту. Основним завданням підсумкового контролю є перевірка розуміння студентами програмного матеріалу дисципліни в цілому, розуміння логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатність творчо використовувати отриманні знання.