Моніторинг та мінімізація екологічних небезпек

Кафедра екології та природоохоронних технологій

Моніторинг та мінімізація екологічних небезпек – вибіркова навчальна дисципліна фахової підготовки студента, що забезпечує формування необхідного рівня знань та умінь з ведення екологічного контролю та успішного вирішення управлінських проблем в галузі охорони довкілля та мінімізації екологічних небезпек. Дисципліна забезпечує набуття знань, умінь, здатностей про сценарії виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій екологічного характеру, ознаки їх проявів та прогнозування наслідків впливу на живі організми, адміністративно-територіальні одиниці, об’єкти господарювання та населення.

Вивчення наукових засад та законодавчих основ моніторингу та формування у майбутніх фахівців теоретичних знань, умінь та практичних навичок у галузі одержання інформації щодо поточного стану різних компонентів довкілля, оцінки рівнів шкідливого впливу на них техногенних навантажень, прогнозування стану довкілля на перспективу, розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо мінімізації екологічних небезпек.

В процесі вивчення дисципліни студенти матимуть змогу набути здатності: до оцінки впливу процесів техногенезу на стан навколишнього середовища та виявлення екологічних ризиків, пов’язаних з виробничою діяльністю; проводити екологічний моніторинг та оцінювати поточний стан навколишнього середовища; . Сформувати вміння прогнозувати вплив технологічних процесів та виробництв на навколишнє середовище, побудови моделі їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих мінімізацію екологічних небезпек.

• Екологічний моніторинг. Система екологічної інформації • Моніторинг як система спостережень за впливом на довкілля антропогенних факторів • Моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля • Нормативно-правова та методологічна бази моніторингу довкілля • Наукові та організаційні засади ґрунтового моніторингу. Характеристика ґрунтових деградацій та їх розвиток при сучасному землекористуванні. • Організація робіт зі збору інформації про стан атмосфери. Методологія спостережень за радіоактивним забрудненням атмосфери. • Організація санітарно-гігієнічного моніторингу водних об’єктів при водоспоживанні. • Теоретичні та концептуальні основи біологічного моніторингу • Відхилення від норм у організмів під впливом антропогенних стресорів • Моніторинг лісових біоресурсів.

60 балів за виконання практичних завдань протягом вивчення дисципліни. 40 балів - результати написання КМР (2 роботи).

екзамен