Географія України: сучасний стан та інтеграційні процеси

Географія України: сучасний стан та інтеграційні процеси - це комплексна географічна наука і навчальна дисципліна, яка вивчає сучасний стан природного середовища та територіальної організації суспільства в межах України. Основними її розділами є фізична та соціально-економічна географія України. Навчальна дисципліна “Географія України: сучасний стан та інтеграційні процеси ” належить до переліку вибіркових навчальних дисциплін за освітнім рівнем “бакалавр”. Вона забезпечує формування у студентів професійно-орієнтованої компетентності системного суспільно-географічного і регіонального дослідження України і спрямована на засвоєння теоретичних і практичних знань про суспільно-географічне положення України, її геополітичні та геоекономічні вектори розвитку; природно-ресурсний потенціал розвитку її господарства і життєдіяльності населення; сучасні проблеми і перспективи народонаселення; розвиток і розміщення провідних галузей і міжгалузевих комплексів; суспільно-географічні райони; місце України у світовій спільноті, зовнішні зв’язки України, перспективи виходу на європейський і світовий ринки та інтеграцію в міжнародні структури.

Мета: вивчити особливості територіального розміщення природних ресурсів і розвитку господарства у цілому, його окремих частин (галузей, секторів, сфер), по окремих районах, і суспільної організації загалом в країні, сформувати цілісне світобачення, з’ясувати місце України у світовому суспільстві, проблеми та перспективи інтеграції України у світову систему міжнародних зв’язків та її участі в інтеграційних процесах. Розкрити роль географії у дослідженні сучасного стану природного середовища, національного господарства та суспільної структури України, її значення для прогнозування соціально-економічного розвитку України та її регіонів.

Завдання: дослідити закони, закономірності і чинники територіальної організації, умови і особливості розвитку природних ресурсів, господарства та суспільних інститутів на території України; встановити територіальні відмінності, територіальні поєднання  – утворення, формування, системи; визначити геополітичні та геоекономічні пріоритети України; розкрити основні види зовнішніх зв’язків України та інтеграційні процеси в світосистему. 

Очікувані результати навчання (компетентності освітньої і професійної складової): соціально-особистісні компетентності: 1. Здатність вчитися і бути сучасно освіченим, усвідомлювати необхідність навчання впродовж життя. 2. Здатність бути критичним і самокритичним. 3. Здатність виступати з усними повідомленнями, ставити запитання, дискутувати, вести ділове спілкування в усній або в письмовій формі. 4. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми. загальнопрофесійні компетентності: 1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. 2. Здатність бачити, розуміти і оцінювати події та явища. 3. Вміння та навички самостійно шукати, аналізувати і відбирати інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати і передавати її. 4. Здатність використовувати набуті знання в своїй майбутній професійній діяльності. 5. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. 6. Прагнення до збереження довкілля та забезпечення сталого розвитку суспільства. спеціальні компетентності: 1. Ступінь оволодіння знаннями, уміннями та навичками, необхідними для здійснення самостійної пізнавальної діяльності. 2. Оперування емпіричними спеціалізованими знаннями при конкретизації теоретичних географічних знань та обґрунтуванні висновків теоретичного змісту. 3. Здатність застосовувати кількісні методи при дослідженні геосфер. 4. Здатність аналізувати склад і будову геосфер (відповідно до спеціалізації) на різних просторово-часових масштабах. Програмні компетентності: загальні: 1. Здатність до абстрактного мислення, володіння способами визначення мети навчання, планування, аналізу і самооцінки. 2. Здатність бачити і розуміти та оцінювати події та явища. 3. Вміння та навички самостійно шукати, аналізувати і відбирати інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати і передавати її. 4. Здатність використовувати набуті знання в своїй майбутній професійній діяльності. 5. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. 6. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. 7. Здатність вчитися і бути сучасно освіченим, усвідомлювати необхідність навчання впродовж життя. 8. Здатність виступати з усними повідомленнями, ставити запитання, дискутувати, вести ділове спілкування в усній або в письмовій формі. 9. Прагнення до збереження довкілля та забезпечення сталого розвитку суспільства. фахові: 1. Здатність визначати застосування та роль географічної науки для суспільства та у господарській діяльності. 2. Оперування емпіричними спеціалізованими знаннями при конкретизації теоретичних географічних знань та обґрунтуванні висновків теоретичного змісту. 3. Здатність застосовувати кількісні методи при дослідженні геосфер. 4. Розуміти географічні карти і користуватися ними в наукових дослідженнях, практичній та навчальній діяльності; оперування географічними поняттями (загальними та частковими); опанування процесом безпосередніх польових вимірювань. 5. Знання і використання специфічних для географії теорій, парадигм, концепцій та принципів відповідно до спеціалізації. 6. Здатність до планування, організації та проведення досліджень і підготовки звітності. Програмні результати навчання: загальні: 1. Збирати, обробляти та аналізувати інформацію в області наук географії. 2. Володіти способами визначення мети навчання, планування, аналізу і самооцінки. 3. Бачити і розуміти та оцінювати події та явища. 4. Використовувати набуті знання в своїй майбутній професійній діяльності. 9. Застосовувати знання у практичних ситуаціях. 5. Вчитися і бути сучасно освіченим, усвідомлювати необхідність навчання впродовж життя. 6. Виступати з усними повідомленнями, ставити запитання, дискутувати, вести ділове спілкування в усній або в письмовій формі. 7. Забезпечувати збереження довкілля та сталого розвитку суспільства. професійні: 1. Розуміти застосування та роль географічної науки для суспільства та у господарській діяльності. 2. Високий рівень сформованості досвіду спеціалізованої діяльності та його безпосереднє застосування; досвід прояву професійних компетентностей у різноманітних стандартних і нестандартних ситуаціях. 3. Знати географічні карти і і використовувати у наукових дослідженнях, практичній та навчальній діяльності; оперування географічними поняттями (загальними та частковими); опанування процесом безпосередніх польових вимірювань. 4. Називати і використовувати теорії, парадигми, концепції та принципи географічних наук відповідно до спеціалізації. 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- історію розвитку географії України, напрямки її наукового пошуку;

- особливості формування господарського комплексу та міжгалузевих комплексів у суспільному господарстві країни;

- розвиток окремих елементів природного середовища, міжгалузевих комплексів і галузей промисловості, сільського господарства, транспорту на основі глибокого вивчення умов і чинників виробництва, суспільної організації країни;

- структуру прирдних ресурсів, економічні райони України, проблеми спеціалізації і комплексно пропорційного розвитку економічних регіонів.

вміти:

- давати оцінку природно-ресурсному потенціалу території;

- використовуючи географічні карти аналізувати розміщення основних галузей господарства;

- визначати проблеми і аналізувати перспективи розвитку господарства країни та її економічних районів.

1. Вступ. Суспільно-географічне положення України. Природні ресурсіи України. 

2. Вплив природно-ресурсного потенціалу, соціально-економічн их умов і чинників на рівень економічного розвитку території.

3. Населення України та етногеографія України.

4. Загальна характеристика господарства України (вторинний і третинний сектор економіки України).

5. Суспільно-географічне районування і територіальна організація господарства України.

6. Плітична глобалізація. Україна в геополітичному просторі та в міжнародних організаціях.

7. Економіка України в  міжнародному поділі праці.

8. Сталий і збалансований розвиток.

Система оцінювання сформованих компетентностей у студентів враховує види занять, які згідно з програмою навчальної дисципліни передбачають лекційні, практичні заняття, а також виконання самостійної роботи. Оцінювання сформованих компетентностей у студентів здійснюється за накопичувальною 100-бальною системою. Контрольні заходи включають: поточний контроль, що здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, практичних занять і оцінюється сумою набраних балів (максимальна сума – 100 балів; мінімальна сума, що дозволяє студенту залічити дисципліну, – 60 балів); модульний контроль, що проводиться у формі контрольних робіт з урахуванням поточного контролю за відповідний змістовий модуль і має на меті інтегровану оцінку результатів навчання студента після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни – змістового модуля; підсумковий/семестровий контроль, що проводиться у формі заліку у відповідно до графіку навчального процесу.