UA / EN
Освіта

Каталог вибіркових навчальних дисциплін


Туристично-рекреаційні комплекси

Кафедра, яка викладає навчальну дисципліну:
Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи
Короткий опис навчальної дисципліни

Перехід до ринкових відносин викликав глибокі перетворення в сфері туризму. В результаті скасована централізована система управління туризмом, державна фінансова підтримка розвитку регіональних туристських центрів, порушені основи взаємодії різних регіонів у створенні і просуванні на споживчий ринок туристського продукту. Разом з тим кожен регіон володіє значними туристськими ресурсами, унікальність та істотна привабливість яких створює передумови для формування внутрішньо-регіонального і міжрегіонального туристського продукту. Різноманіття природних, кліматичних, ресурсних, історичних умов, що сприяють формуванню туристського продукту, стали основою для створення нових рекреаційних зон туристичного призначення. Однак вирішення всіх питань, пов’язаних з відкриттям нових туристичних комплексів, є досить складним процесом, незабезпеченим ні концептуально, ні стратегічно, ні програмно.

Курс «Туристично-рекреаційні комплекси» є однією із дисциплін вільного вибору, покликаний формувати цілісне уявлення щодо вивчення умов формування, розвитку та розміщення територіально-рекреаційних комплексів, ознайомлення із системами організації діяльності населення для відновлення фізичних і духовних сил: відпочинком, оздоровленням та курортним лікуванням, туристичними мандрівками тощо.

Цілі та задачі навчальної дисципліни

Метою дисципліни «Туристично-рекреаційні комплекси» є формування у студентів глибоких знань щодо науково-методологічних засад формування територіально-рекреаційних комплексів світу, особливостей їх розвитку і розміщення, принципів організації рекреаційної діяльності та набуття практичних навичок щодо використання вітчизняного та зарубіжного досвіду вдосконалення системи збалансованого забезпечення рекреаційних потреб населення на основі використання національних рекреаційно-туристичних ресурсів; формування у студентів вміння аналізувати закономірності розвитку рекреації як системи: територіальну диференціацію та інтеграцію, функціональну структуру, цілісність, різноманіття, взаємодію з іншими соціально-економічними системами; цикли організації рекреаційної діяльності, види циклів та їх територіальну локалізацію; етапи та стадії формування територіальних рекреаційних комплексів, типи рекреаційних комплексів та їх класифікації, принципи і фактори розміщення рекреаційних комплексів (принцип соціальної спрямованості і функціональної орієнтації рекреаційних комплексів, принцип ринкових відносин, принцип керованості рекреаційного обслуговування, принцип інтенсивного природокористування та збереження екологічної рівноваги, принцип державного регулювання та правового забезпечення), а також формування, організація та планування різноманітних рекреаційно-територіальних комплексів світу та України.

Відповідно до мети визначено наступні цілі вивчення дисципліни:

- пізнання основ формування територіально-рекреаційних комплексів світу, особливостей їх розвитку і розміщення, принципів організації рекреаційної діяльності та набуття практичних навичок щодо використання вітчизняного та зарубіжного досвіду вдосконалення системи збалансованого забезпечення рекреаційних потреб населення на основі використання національних рекреаційно-туристичних ресурсів;

- визначати закономірності, етапи та стадії формування територіальних рекреаційних комплексів, типи рекреаційних комплексів та їх класифікації, принципи і фактори розміщення рекреаційних комплексів.

- формування практичних навичок роботи студентів класифікувати рекреаційні комплекси на основі містобудівних і соціально-економічних факторів;

- наводити приклади найбільш яскравих пам’ятників архітектури різних часів;

- практичні навички щодо організації та планування різноманітних рекреаційно-територіальних комплексів світу та України;

- оцінювання туристичного потенціалу певного рекреаційного комплексу з урахуванням потреб різних категорій споживачів та видів туризму, а також будування схем планувальних рішень приміщень різних рекреаційних призначень.

Результати навчання

знати:

- основні елементи, теоретичні основи формування та функціонування рекреаційних комплексів як складових господарського комплексу;

- рівні, структуру та фактори формування рекреаційних потреб;

- поняття рекреаційно-ресурсного потенціалу та його складові;

- теоретичні основи та основні схеми рекреаційного районування світу та України;

- особливості рекреаційних районів світу та України;

- основи рекреаційного природокористування.

вміти:

- аналізувати існуючий рекреаційний потенціал територій щодо здійснення різноманітних видів рекреаційної діяльності;

- проектувати найбільш ефективне використання рекреаційно-ресурсного потенціалу регіону виходячи з його структури та наявних рекреаційних потреб;

- виявляти проблеми розвитку рекреаційних комплексів та розробляти проекти їх вирішення на основі знань про основні тенденції їх розвитку, рекреаційні потоки та принципи рекреаційного природокористування.

Перелік тем
  1. Теоретичні основи формування туристично-рекреаційних комплексів.
  2. Рекреаційна діяльність і рекреаційно-туристське обслуговування як складник господарського комплексу. Рекреаційні потреби, рекреаційний попит та рекреаційно-ресурсний потенціал – основа формування рекреаційних комплексів.
  3. Рекреаційно - ресурсний потенціал: поняття, склад та структура. Формування, структура та функціонування туристичних та рекреаційних комплексів.
  4. Специфіка формування і розвитку туристичних та рекреаційних комплексів країн Європи та Азії.
  5. Специфіка формування і розвитку туристичних та рекреаційних комплексів країн Близького Сходу та Африки.
  6. Рекреаційні та туристичні комплекси Австралії та Океанії.
  7. Формування та регіональні проблеми розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України.
  8. Рекреаційне природокористування й охорона природи у рекреаційних комплексах.
Система оцінювання

Курсом передбачено 8 лекцій та 8 практичних занять, кожний вид занять оцінюється за 5-бальною шкалою:

«5» – відмінний рівень, всебічне і глибоке знання матеріалу, вміння його використовувати на практиці;

«4» – матеріал підготовлений на високому рівні, але недостатня активність студента на парі;

«3» – посереднє знання основного матеріалу;

«2» – знання лише окремих фрагментів основного матеріалу.

Максимальна сума балів – 80.

Додатково 20 балів можливо отримати, виконавши індивідуальне завдання з курсу.

Форма контролю
залік