Якість води та повітря (1 частина)

Предметом вивчення навчальної дисципліни є моніторинг якості води та повітря, методи та засоби вимірювання параметрів цих складових довкілля. Вона вивчає такі основні питання як: загальні уявлення про систему моніторингу довкілля; види систем моніторингу та їх ієрархічні рівні; нормативно-правове, методичне, метрологічне, технічне та програмне забезпечення здійснення моніторингу; моніторинг атмосфери та гідросфери (суб’єкти моніторингу та їх функції)); методику проведення вимірювань складу та властивостей різних компонентів навколишнього середовища.

Метою навчальної дисципліни  є формування теоретичних знань, умінь та практичних навичок, необхідних для вирішення завдань у галузі одержання інформації щодо поточного стану  поверхневих і підземних вод, вод морів та океанів, атмосферного повітря, оцінки рівнів шкідливого впливу на них антропогенних навантажень, прогнозування змін стану довкілля, розробки науково обґрунтованих рекомендацій для підтримки управлінських рішень та проведення природоохоронних заходів.

 Завданням дисципліни є: - одержання інформації щодо поточного стану поверхневих, підземних, питних вод, атмосферного повітря; - оцінка рівнів шкідливого впливу на них техногенних навантажень; - прогнозування стану довкілля на перспективу; - розробка науково-обгрунтованих рекомендацій щодо проведення природоохоронних заходів.

У результаті вивчення дисципліни здобувач вищої освіти повинен знати:

- принципи створення і функціонування системи моніторингу; - принципи узгодженості нормативно-правового та організаційнометодичного забезпечення сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення складових частин системи моніторингу; - принципи своєчасності та систематичності спостережень за станом довкілля в зоні дії техногенних об’єктів, отримання комплексності оброблення і використання екологічної інформації, що знаходиться і зберігається в системі моніторингу. вміти: – визначати методи спостережень за зміною показників стану різних об’єктів довкілля з урахуванням джерел його забруднення; – на основі аналізу результатів спостережень за навколишнім середовищем, використовуючи типові ознаки шкідливих та небезпечних чинників, своєчасно визначати наявність ситуації, небезпечної для людей; – аналізувати та обробляти інформацію про стан навколишнього середовища; – користуватися нормативними документами в галузі охорони та моніторингу довкілля, що регламентують використання шкідливих речовин.

Тема 1. Суть, завдання моніторингу довкілля. Суть, об’єкт та предмет моніторингу довкілля. Принципи, завдання, структура моніторингу. Рівні та види моніторингу. Тема 2. Державне регулювання ведення моніторингу довкілля. Нормативно-правове забезпечення та законодавча база ведення моніторингу. Система спостережень за компонентами довкілля. Суб’єкти моніторингу. Тема 3. Наукові засади та ведення моніторингу поверхневих вод. Суть, завдання, об’єкти та суб’єкти моніторингу поверхневих вод. Рівні та функціональна структура моніторингу поверхневих вод. Принципи та алгоритми реалізації моніторингу поверхневих вод. Пункти спостережень, контрольовані створи. Програма спостережень. Тема 4. Моніторинг вод Світового океану. Особливості техногенного забруднення океанічних вод. Організація спостережень за станом вод морів і океанів

Для досягнення цілей та завдань курсу студентам потрібно засвоїти теоретичний матеріал та здати модульні контролі знань, а також вчасно виконати практичні завдання. В результаті вони зможуть отримати такі обов'язкові бали: 60 балів - за вчасне та якісне виконання завдань практичних занять, що становить поточну (практичну) складову його оцінки; 20 балів – модульний контроль 1; 20 балів – модульний контроль 2. Усього 100 балів.