Якість води та повітря (2 частина)

Предметом вивчення навчальної дисципліни є моніторинг якості води та повітря, методи та засоби вимірювання параметрів цих складових довкілля. Вона вивчає такі основні питання як: загальні уявлення про систему моніторингу довкілля; види систем моніторингу та їх ієрархічні рівні; нормативно-правове, методичне, метрологічне, технічне та програмне забезпечення здійснення моніторингу; моніторинг атмосфери та гідросфери (суб’єкти моніторингу та їх функції)); методику проведення вимірювань складу та властивостей різних компонентів навколишнього середовища.

Метою навчальної дисципліни  є формування теоретичних знань, умінь та практичних навичок, необхідних для вирішення завдань у галузі одержання інформації щодо поточного стану  поверхневих і підземних вод, вод морів та океанів, атмосферного повітря, оцінки рівнів шкідливого впливу на них антропогенних навантажень, прогнозування змін стану довкілля, розробки науково обґрунтованих рекомендацій для підтримки управлінських рішень та проведення природоохоронних заходів.

 Завданням дисципліни є: - одержання інформації щодо поточного стану поверхневих, підземних, питних вод, атмосферного повітря; - оцінка рівнів шкідливого впливу на них техногенних навантажень; - прогнозування стану довкілля на перспективу; - розробка науково-обгрунтованих рекомендацій щодо проведення природоохоронних заходів.

У результаті вивчення дисципліни здобувач вищої освіти повинен знати:

- принципи створення і функціонування системи моніторингу; - принципи узгодженості нормативно-правового та організаційнометодичного забезпечення сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення складових частин системи моніторингу; - принципи своєчасності та систематичності спостережень за станом довкілля в зоні дії техногенних об’єктів, отримання комплексності оброблення і використання екологічної інформації, що знаходиться і зберігається в системі моніторингу. вміти: – визначати методи спостережень за зміною показників стану різних об’єктів довкілля з урахуванням джерел його забруднення; – на основі аналізу результатів спостережень за навколишнім середовищем, використовуючи типові ознаки шкідливих та небезпечних чинників, своєчасно визначати наявність ситуації, небезпечної для людей; – аналізувати та обробляти інформацію про стан навколишнього середовища; – користуватися нормативними документами в галузі охорони та моніторингу довкілля, що регламентують використання шкідливих речовин.

Тема 5. Моніторинг атмосферного повітря. Законодавчо-нормативне регулювання ведення моніторингу. Джерела забруднення атмосферного повітря. Методики оцінки якості атмосферного повітря. Моніторинг атмосферного повітря. Тема 6. Європейські стандарти дослідження якості атмосферного повітря та вод. Європейські стандарти дослідження якості повітря. Європейські стандарти дослідження якості води. Тема 7. Система моніторингу поверхневих вод та атмосферного повітря Житомирської області. Структура, об’єкти та суб’єкти моніторингу. Програми спостережень, контрольовані параметри. Особливості ведення моніторингу поверхневих вод й атмосферного повітря м. Житомира та Житомирської області. Тема 8. Проблеми та оптимізація моніторингу довкілля. Проблеми моніторингу атмосферного повітря поверхневих та океанічних вод. Оптимізація моніторингових досліджень.

Для досягнення цілей та завдань курсу студентам потрібно засвоїти теоретичний матеріал та здати модульні контролі знань, а також вчасно виконати практичні завдання. В результаті вони зможуть отримати такі обов'язкові бали: 60 балів - за вчасне та якісне виконання завдань практичних занять, що становить поточну (практичну) складову його оцінки; 20 балів – модульний контроль 1; 20 балів – модульний контроль 2. Усього 100 балів.