Логіка та методологія наукового пізнання

Вивчення цієї дисципліни передбачає розгляд засадничих світоглядних проблем сучасної науки, ознайомлення з ключовими методологічними проблемами науки, виокремлення глобальних тенденцій у трансформації наукової картини світу та визначення провідних функцій науки в житті суспільства. Студенти зможуть виокремити ціннісні й етичні засади наукової діяльності та принципи формування професійної етики вченого. Шляхом порівняльного аналізу критеріїв науковості магістранти зможуть досягти розуміння ролі науки в розвиткові цивілізації, набудуть здатності кваліфікувати напрями власних дослідницьких проєктів у контексті розвитку науки та цивілізації. Під історичним кутом зору аналізуватимуться системи цінностей, на які орієнтуються вчені, визначатиметься роль ідеології та міфів в історії науки. Окрема увага приділятиметься навичкам ведення міждисциплінарного діалогу на засадах науковості та толерантності, умінню формулювати переконливі аргументи на підтвердження наукових гіпотез. 

Основна мета – ознайомлення студентів із основними етапами становлення науки, історичними типами наукової та технічної раціональності й формування на основі цих знань уміння здійснювати теоретичні та філософські узагальнення в межах власного фахового зацікавлення.. За допомогою основних елементів логіки наукового пізнання, окреслених у лекційних заняттях, через удосконалення навичок логічного аналізу й вивчення основних загальнонаукових дослідницьких методів і методик у виконанні індивідуальних завдань, магістранти зможуть самостійно формувати системний науковий світогляд. Вивчення дисципліни сприяє розвитку здатності до інтелектуального ризику та перегляду наукових парадигм на основі розуміння історичності науки і критеріїв науковості..

За результатами курсу магістранти зможуть інтегрувати й удосконалити вже набуті на попередніх етапах навчання загальнонаукові (філософські) компетентності та скористатися ними для визначення й розв’язання актуальних теоретико-пізнавальних, світоглядних, культурних, соціальних, політичних та етичних проблем, що постають чи можуть постати перед науковцями у зв’язку з їхньою професійною діяльністю.

Студенти повинні досягти таких результатів навчання: – навички з основ філософсько-методологічних досліджень; – побудови теоретичних концепцій, формування методології аналізу об’єктів наукового осмислення; – знання з базових теоретичних напрямів, шкіл, концепцій, категоріального апарату та основних першоджерел з логіки і методології науки; – підвищення професійної ерудиції майбутніх фахівців; – формування цілісної картини наукового процесу; – спроможність генерувати нові ідеї та теорії.

Наука та іншіі способи пізнавального освоєння дійсності.

Логіка і методологія науки

Онтологія науки

Гносеологія і епістемологія

Аргументація і систематизація результатів дослідження.

Методологічні засади пізнання

Соціологія, культурологія та психологія наукової діяльност

Методологія написання наукових текстів.

Цінності науки

60 балів за виконання практичних завдань протягом вивчення дисципліни. 40 балів - результати написання КМР (2 роботи).