Термічна обробка металів

Дтсцтпліна охоплює основні сучасні теоретичні уявлення відносно механізмів фазових перетворень, що відбуваються при нагріванні та охолодженні сталей та сплавів, а також знайомить з теорією та практичних у галузі термічної обробки металевих виробів різноманітного призначення.

Цілі навчальної дисципліни: засвоєння основних уявлень про механізми фазових перетворень, які відбуваються під час нагріванні та охолодженні сталей та сплавів, а також набуття вмінь і навичок термічної обробки металевих виробів різноманітного призначення.

Задачі дисципліни: формування теоретичних знань та практичних навичок у майбутніх фахівців відповідно до поставлених цілей.

Отримані знання з навчальної дисципліни стануть складовими наступних програмних результатів навчання за обраними спеціальностями завдяки набуттю здатностей оцінювати надійність деталей і конструкцій машин у процесі статичного та динамічного навантаження; знання та розуміння суміжних галузей (механіки рідин і газів, теплотехніки тощо) і вміння виявляти міждисциплінарні зв'язки на рівні, необхідному для виконання вимог забезпечення якості оброблюваних деталей машин.

Тема 1. Фізична суть та різновиди термічної обробки.

Тема 2. Чавун.

Тема 3. Кристалізація металів. Будова металевого злитка.

Тема 4. Вплив нагрівання на структуру і властивості деформованого металу.

Тема 5. Критерії оцінки міцності металевих матеріалів і конструкцій в цілому.

Тема 6. Основи теорії сплавів.

Тема 7. Фазові перетворення у сплавах заліза.

Тема 8. Технологія термічної обробки сталі.

Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється на основі результатів:

– поточного контролю знань;

– індивідуального завдання;

– вхідного, поточного і підсумкового тестування;

– іспиту.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю, модульного контролю і іспиту. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння теоретичного матеріалу, набуття практичних навичок використання програмного забезпечення під час обробки експериментальних даних дослідження, уміння самостійно здійснювати дослідження, спостереження, аналіз. Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, здатності логічно та послідовно висловлювати власні думки.

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у формі іспиту. За кожним змістовим модулем здійснюється контроль роботи студента на лекційних і практичних заняттях, за що студент одержує максимально 64 бали. За виконання підсумкової модульної контрольної роботи студент одержує 36 балів. Таким чином за умов якісного виконання усіх завдань накопичується – 100 балів.