Експлуатація машин

Незалежно від технологічного призначення, складності, технічних характеристик будь-яке обаднання, машина, виріб для найкращого їх використання повинен експлуатуватися в певних, оптимальних для нього, умовах. Ці умови визначаються ще на етапі проектування об'єкта виробництва і визначаються та забезпечуються цілим комплексом заходів, процедур та вимог, якими регулюється  його життєвий цикл від моменту введення в роботу і до виведення з роботи, протягом якої підтримується і відновлюється його працездатність. Cаме систему заходів, положень, норм, правил та рекомендацій щодо  зберігання, транспортування, монтажу, налагодження та настроювання, геометричної та технологічної точності, догляду та обслуговування машин вивчає дисципліна "Експлуатація машини".

Ціллю дисципліни є оволодіння методами організації високоефективної, довготривалої і безпечної експлуатації обладнання в підрозділах машинобудівного спрямування та на підприємствах, пов’язаних з використанням машин і механізмів.

Завданнями вивчення дисципліни є:

1.        Вивчення особливостей експлуатації машин та устаткування машинобудівного профілю.

2.        Здобуття навичок виконання вибору, конструювання та розрахунків елементів машин та устаткування машинобудівного профілю під час експлуатації, ремонту, монтажу та модернізації, їх компонування, підбору характеристик.

3.        Ознайомлення та використання стандартів та іншої нормативної документації до обладнання, експлуатаційної документації, оцінка вимог до кваліфікації обслуговуючого персоналу, з охороні праці і навколишнього середовища незалежно від призначення і типу виробництва.

РН3. Знати і розуміти системи автоматичного керування об’єктами та процесами галузевого машинобудування, мати навички їх практичного використання.

РН9. Обирати і застосовувати потрібне обладнання, інструменти та методи.

Тема 1. Експлуатація та обслуговування машин. Життєвий цикл машини. Надійність техніки. Терміни та визначення. Умо́ви експлуатації машин.

Тема 2. Обіг. Транспортування, консервація та упакування обладнання. Монтаж машини на місці експлуатації.

Тема 3. Монтажне обладнання для роботи на відкритому майданчику та у підготовленому приміщенні. Класифікація, основні конструкції, межі використання.

Тема 4. Встановлення та закріплення обладнання на фундаменті. Вимоги до основ. Проектування та розрахунок фундаментів.

Тема 5. Встановлення та розміщення обладнання в цеху. Загальні принципи планування розміщення обладнання механоскладальних дільниць.

Тема 6. Загальні характеристики будівлі для розміщення обладнання.

Тема 7. Використання машини за призначенням. Умови експлуатації та технічний стан машин. Технічна документація обладнання.

Тема 8. Технічна експлуатація машин. Поняття про типову систему технічного обслуговування та ремонту машин.

Тема 9. Технічне обслуговування та ремонт машин. Система планово-попереджувальних ремонтів.

Тема 10. Випробування обладнання. Види випробувань, їх залежність від особливостей конструкції та призначення машини.

Тема 11. Технічна діагностика машин. Види діагностики. Руйнівний та неруйнівний контроль. Візуальний, ультразвуковий, магнітний, капілярний методи діагностики. Дефектовка деталей.

Тема 12. Вібродіагностика машин. Діагностичні параметри. Застосування методів вібродіагностики, переваги та недоліки.

Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється на основі результатів:

• поточного контролю знань;
• індивідуального завдання;
• вхідного, поточного і підсумкового тестування;
• заліку.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю, модульного контролю і заліку.

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомостей обліку поточної і підсумкової успішності.

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

• систематичність, активність та результативність роботи на заняттях (відвідування лекційних, лабораторних занять; активна участь в дискусіях; своєчасний захист лабораторних/практичних робіт);
• виконання модульних контрольних завдань;
• виконання індивідуальної роботи;
• логічність та послідовність захисту індивідуальних і лабораторних/практичних робіт.

За кожним змістовим модулем здійснюється контроль роботи студента на лекційних і лабораторних/практичних заняттях, за що студент одержує максимально 60 балів.

За виконання підсумкової модульної контрольної роботи студент одержує 40 балів. Таким чином за умов якісного виконання усіх завдань накопичується 100 балів.