Розрахування і конструювання вузлів машин

Дисципліна "Розрахування і конструювання вузлів машин" передбачає  надання здобувачеві вищої освіти знань та вмінь в області розрахунку і конструювання типових вузлів та механізмів обладнання машинобудівної галузі на приклад обладнання механообробних цехів з використанням інструментарію SolidWorks для проектування, розрахунку та дослідження конструкцій вузлів та деталей машин.

Ціллю дисципліни є вивчення особливостей розрахунку і конструювання типових вузлів та механізмів машин/обладнання машинобудівної галузі на прикладі обладнання механообробних цехів та вирішення наукових і технічних питань, пов’язаних з конструюванням, розрахунком, удосконаленням і компонування конструкції різного технологічного обладнання машинобудівного виробництва.

Завданнями вивчення дисципліни є формування у студента комплексу знань та навичок щодо:

1. Класифікації, основних конструкцій, будови і використання типових вузлів та механізмів обладнання машинобудівної галузі.

2. Виконання розрахунків окремих вузлів обладнання машинобудівної галузі, їх компонування, підбору характеристик для виконання поставлених завдань.

ПРН 3. Здатність демонструвати знання і розуміння, мікропроцесорної техніки, систем автоматичного керування об'єктами та процесами галузевого машинобудування.

ПРН 4. Здатність ставити та розв`язувати інженерні завдання галузевого машинобудування з використанням відповідних розрахункових і експериментальних методів

ПРН 9. Здатність обирати і застосовувати потрібне устатковування, інструменти та методи.

Тема 1. Основні напрямки розвитку, задачі та загальні вимоги до проектування машин та різного технологічного обладнання Етапи розвитку машинобудування. Основні принципи проектування. Технікоекономічні та експлуатаційні показники машин та обладнання. Інтегральний показник технічного рівня машини Головні фактори, які визначають економічність обладнання. Умови забезпечення працездатності машин. Заходи підвищення жорсткості окремих вузлів та машини в цілому.

Тема 2. Методи та принципи проектування. Етапи створення нових машин Основні умови проектування технічних систем. Методи і методології проектування, алгоритмічні та евристичні методи проектування. Принципи проектування. Науковий, конструкторський, технологічний та організаційний етапи створення нових машин. Методи активізації творчої діяльності. Стадії проектування. Роль прогнозування у створенні нових машин. Особливості конструкторської діяльності.

Тема 3. Розробка (вибір) технічних характеристик машини Технологічна характеристика. Розмірна характеристика. Кінематична характеристика. Кінематична структура приводу. Силова характеристика машини. Режими навантаження. Вибір розрахункових навантажень, баланс потужностей. Динамічна характеристика. Основні показники динамічної якості машини.

Тема 4. Загальні принципи розробки та вибору компонування технологічного обладнання Компонування, основні правила компонування. Вибір компоновки машини (обладнання) в залежності від поставлених вимог. Параметри, що визначають компоновки. Критерії комплексної оцінки компоновок. Рекомендації щодо компоновок. Модульний принцип конструювання: переваги та недоліки. Поняття про структурний аналіз компоновок. Критерії оцінки проектних рішень. Компонувальні схеми найбільш поширених машин та обладнання.

Тема 5. Агрегатно-модульний принцип і структура компонувань технологічного обладнання. Сучасне технологічне обладнання нетрадиційної компоновки

Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється на основі результатів:

• поточного контролю знань;
• індивідуального завдання;
• вхідного, поточного і підсумкового тестування;
• іспиту.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю, модульного контролю та іспиту.

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомостей обліку поточної і підсумкової успішності.

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

• систематичність, активність та результативність роботи на заняттях (відвідування лекційних, лабораторних занять; активна участь в дискусіях; своєчасний захист лабораторних/практичних робіт);
• виконання модульних контрольних завдань;
• виконання індивідуальної роботи;
• логічність та послідовність захисту індивідуальних і лабораторних/практичних робіт.

За кожним змістовим модулем здійснюється контроль роботи студента на лекційних і лабораторних/практичних заняттях, за що студент одержує максимально 60 балів.

За виконання підсумкової модульної контрольної роботи студент одержує 40 балів. Таким чином за умов якісного виконання усіх завдань накопичується 100 балів.