Модернізація металообробного обладнання

Дисципліна передбачає надання здобувачу вищої освіти знань, вмінь та навичок в області удосконалення/модернізації та дослідження конструкції металообробного обладнання машинобудівних підприємств з метою вирішення поставлених виробничих задач.

Ціль дисципліни –  вивчення особливостей модернізації та удосконалення сучасного металообробного обладнання машинобудівних підприємств на прикладі металорізальних верстатів. Вирішення наукових та технічних питань, пов’язаних з модернізацією, конструюванням, розрахунком, оптимізацією і моделюванням обладнання галузі.

Задачі вивчення дисципліни:

1.         Вивчення класифікації, особливостей та загальних принципів модернізації металообробного обладнання галузі.

2.         Набуття навичок виконання розрахунків окремих вузлів та машинобудівного обладнання загалом, з досягненням максимальної ефективності модернізації.

3.         Отримання знань щодо модернізації та проектування металообробного обладнання.

Програмні результати навчання за спеціальністю 133 «Галузеве машинобудування»:

РН-4. Здійснювати інженерні розрахунки для вирішення складних задач і практичних проблем у галузевому машинобудуванні.

РН-5. Аналізувати інженерні об’єкти, процеси і методи.

РН-7. Готувати виробництво та експлуатувати вироби галузевого машинобудування протягом життєвого циклу.

Тема 1. Модернізація та удосконалення обладнання. Основні визначення: мета, задачі, напрямки та види модернізації. Мета і задачі дисципліни. Система оцінювання. Нормативні документи, що регламентують розроблення, виготовлення та поставлення продукції. Основні цілі розвитку світового машинобудування. Модернізація базової моделі та діючого обладнання. Основні напрямки модернізації: підвищення продуктивності, точності, жорсткості, вібростійкості, довговічності, надійності й безпеки праці та полегшення обслуговування.

Тема 2. Спрямованість модернізації машинобудівного обладнання. Показники ефективності досягнення мети удосконалення конструкції машини. Додаткові напрямки модернізації: розширення технологічних можливостей, зміна технологічного призначення та спеціалізація обладнання. Ремонтна та технологічна, часткова та повна модернізація. Вплив зміни продуктивності машини та собівартості виготовлення продукції на ефективність її модернізації.

Тема 3. Зміст основних напрямків модернізації. Визначення основних характерних параметрів модернізації. Основні параметри впливу на продуктивність обладнання. Продуктивність універсального, спеціального та автоматизованого обладнання, циклова продуктивність. Збільшення продуктивності машини скороченням основного та допоміжного часу. Підвищення жорсткості та вібростійкості обладнання як складова підвищення точності та продуктивності обладнання. Особливості модернізації з метою поліпшення умов праці, підвищення безпеки роботи, збільшення довговічності і надійності, підвищення ремонтопридатності та їх вплив на продуктивність обладнання.

Тема 4. Класифікація заходів модернізації. Вибір напрямку та виду удосконалення діючого обладнання.Вибір напрямку та виду удосконалення діючого обладнання на прикладі металорізального верстата. Особливості зміни конструкції обладнання з метою збільшення продуктивності за рахунок скорочення основного часу обробки, допоміжного часу: незначної або суттєвої зміни конструкції, потужності двигуна, автоматизації та механізації робочих процесів.

 Тема 5. Модернізація машинобудівного обладнання на прикладі металорізальних верстатів: модернізація приводів та базових конструкцій. обладнання. Модернізація металорізальних верстатів з метою підвищення продуктивності за рахунок підвищення потужності приводу (основного електродвигуна), збільшення швидкохідності шляхом підвищення частоти обертання валу основного двигуна або мінімальної зміни кінематики приводу, скороченням кінематичних ланцюгів, за рахунок автоматизації робочих процесів. Приклади часткової модернізації.

Тема 6. Модернізація машинобудівного обладнання на прикладі металорізальних верстатів: зміна загальної конструкції, оснащення та пристосувань обладнання. Модернізація металорізальних верстатів з метою розширення технологічних можливостей, зміни технологічного призначення та спеціалізації шляхом зміни конструкції, введенням додаткового оснащення, автоматизації та механізації. Приклади часткової модернізації. Розрахунок ефективності виконання модернізації металообробного обладнання в залежності від поставленої мети.

Тема 7. Зміст модернізації транспортуючих і вантажопідйомних машин. Розгляд основних особливостей їх модернізації. Особливості основних та додаткових напрямків модернізації транспортуючих та вантажопідйомних машин за рахунок підвищення потужності приводу, збільшення швидкохідності шляхом підвищення частоти обертання валу основного двигуна або зміни кінематики приводу, зміни конструкції, введенням додаткового оснащення, автоматизації та механізації. Приклади часткової модернізації. Тема 8. Зміст модернізації обладнання харчової промисловості, підприємств будівельних матеріалів та енергетичних машин. Розгляд основних особливостей їх модернізації. Особливості основних та додаткових напрямків модернізації обладнання харчової промисловості, підприємств будівельних матеріалів та енергетичних машин за рахунок підвищення потужності приводів, збільшення швидкохідності, зміни конструкції, введенням додаткового оснащення, автоматизації та механізації. Приклади часткової модернізації.

Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється на основі результатів:

• поточного контролю знань;
• індивідуального завдання;
• вхідного, поточного і підсумкового тестування;
• іспиту.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю, модульного контролю та іспиту.

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомостей обліку поточної і підсумкової успішності.

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

• систематичність, активність та результативність роботи на заняттях (відвідування лекційних, лабораторних занять; активна участь в дискусіях; своєчасний захист лабораторних/практичних робіт);
• виконання модульних контрольних завдань;
• виконання індивідуальної роботи;
• логічність та послідовність захисту індивідуальних і лабораторних/практичних робіт.

За кожним змістовим модулем здійснюється контроль роботи студента на лекційних і лабораторних/практичних заняттях, за що студент одержує максимально 60 балів.

За виконання підсумкової модульної контрольної роботи студент одержує 40 балів. Таким чином за умов якісного виконання усіх завдань накопичується 100 балів.