Логіка та логічний аналіз медіатекстів

Розвинена логічна культура є ключовою компетенцією сучасного медійника, конкурентоспроможного на ринку праці. Мета навчальної дисципліни – ознайомити студентів із загальнотеоретичними та практичними питаннями логічної культури журналіста, оволодіння логічними методами аналізу тексту, що ґрунтуються на усвідомленні основних законів логіки, правил визначення та класифікації, а також засвоєння теоретичних аспектів розуміння форм мислення (поняття, судження та умовивод) та удосконалення мисленнєвих навиків, зокрема здатності узагальнювати, абстрагувати, виявляти головне тощо.  

Основні завдання вивчення дисципліни "Логіка та логічний аналіз медіатекстів": надати базові знання, що передбачає конструювання корпусу теоретичних знань з методів логічного аналізу медіа(текстів), практичних вмінь використання цих знань та постійних навичок логічного дослідження медіа(текстів) у контексті дотримання вимог (теоретичних, праксеологічних, аксіологічних тощо) до  аналізу. 

У результаті вивчення курсу "Логіка та логічний аналіз медіатекстів" здобувачі вищої освіти мають наступні компетенції:

1. Виявляти логічні помилки в журналістських текстах на рівні понять, суджень, умовиводів.
2. Знати прийоми побудови логічного тексту.
3. Писати тексти аргументативного типу.
4. Підбирати різні типи аргументів для написання журналістського тексту.
5. Розуміти причини виникнення логічних помилок у журналістських текстах.

Тема 1. Значення логіки у практичній діяльності журналіста.

Тема 2. Поняття. Поняття та слово.

Тема 3. Судження

Тема 4. Закони логіки

Тема 5. Умовиводи

Тема 6. Гіпотеза

Тема 7. Доведення і спростування у ЗМІ

Тема 8. Основні засоби маніпуляції свідомістю та створення медіатекстів.

Система оцінювання

90 – 100 Студент вільно володіє навчальним матеріалом, висловлює свої думки, робить аргументовані висновки, рецензує відповіді інших студентів, творчо виконує індивідуальні та колективні завдання; самостійно знаходить додаткову інформацію та використовує її для реалізації поставлених перед ним завдань; вільно використовує нові інформаційні технології для поповнення власних знань може аргументовано обрати раціональний спосіб виконання завдання й оцінити результати власної практичної діяльності; виконує завдання, не передбачені навчальною програмою; вільно використовує знання для розв’язання поставлених перед ним завдань.

75 – 89 Студент вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання на практиці; узагальнює і систематизує навчальну інформацію, але допускає незначні огріхи у порівняннях, формулюванні висновків, застосуванні теоретичних знань на практиці за зразком самостійно виконує практичні завдання, передбачені програмою; має стійкі навички виконання завдання.

60 – 74 Студент володіє навчальним матеріалом поверхово, фрагментарно, на рівні запам’ятовування відтворює певну частину навчального матеріалу з елементами логічних зв’язків, знає основні поняття навчального матеріалу має елементарні, нестійкі навички виконання завдань.

35 – 59 Студент має фрагментарні знання (менше половини) при незначному загальному обсязі навчального матеріалу; відсутні сформовані уміння та навички; під час відповіді допущено суттєві помилки планує та виконує частину завдання за допомогою викладача.

0 – 34 Результати навчання практично відсутні.