Теорія аргументації

Першочерговим завданням освіти є розвиток такого типу мислення як критичне, який надасть змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які виникатимуть, пристосування до нових, часом не передбачуваних, політичних, економічних або інших обставин.

Предмет вивчення – аргументаційні основи науково-дослідницької роботи. Мета курсу дисципліни "Теорія аргументації" – опанування здобувачами вищої освіти теоретико-практичного базису аргументації як розділу прикладної логіки, стратегіями і правилами аргументації, основними вимогами, розвиток навичок застосування аргументації у професійній діяльності та науково-дослідницькій роботі

Мета навчальної дисципліни полягає у формуванні та вдосконаленні культури мислення студентів шляхом засвоєння ними основних знань з логіки та вироблення навичок доказового, несуперечливого, критичного мислення в процесі застосування набутих знань в практичних ситуаціях.

- Володіти сучасними передовими концептуальними та методологічними знаннями при виконанні науково-дослідницької та/або професійної діяльності і на межі предметних галузей знань.

- Мати ґрунтовні знання предметної області та розуміння професії, знання праць провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, фундаментальні праці у галузі дослідження, формулювати мету власного наукового дослідження як складову загально-цивілізаційного процесу.

- Знати процедуру встановлення інформаційної цінності та якості літературних і фондових джерел.

- Уміти проводити критичний аналіз, оцінку і синтез нових наукових положень та ідей.

- Формулювати наукову проблему з огляду на ціннісні орієнтири сучасного суспільства та стан її наукової розробки, робочі гіпотези досліджуваної проблеми, які мають розширювати і поглиблювати стан наукових досліджень у сфері професійної діяльності.

- Аналізувати наукові праці, виявляючи дискусійні та малодосліджені питання, здійснювати моніторинг наукових джерел інформації стосовно проблеми, яка досліджується встановлювати їх інформаційну цінність шляхом

порівняльного аналізу з іншими джерелами

- Уміння аргументувати положення і висновки, до яких здобувач дійшов в процесі дослідження, з використанням широкого арсеналу моделей, правил і

прийомів аргументування.

- Вільно спілкуватися в діалоговому режимі з широкою науковою спільнотою та громадськістю у відповідній галузі наукової та/або професійної діяльності.

- Використовувати сучасні інформаційні та комунікативні технології при спілкуванні, обміні інформацією, зборі, аналізі, обробці, інтерпретації джерел.

- Використовувати практичний досвід прийняття виважених та обґрунтованих з точки зору доброчесності та права рішень як у стандартних, так й нестандартних ситуаціях.

1. Аргументація: її цілі та структура.

2. Переконання.

3. Доведення та аргументація.

4.Аргументаційне мовлення: його структура та логіка.

5. Емпірична аргументація.

6. Теоретична аргументація.

7.Особливості аргументації оцінки та імперативи.

8. Помилки та пастки в аргументації.

Система оцінювання

90 – 100 Студент вільно володіє навчальним матеріалом, висловлює свої думки, робить аргументовані висновки, рецензує відповіді інших студентів, творчо виконує індивідуальні та колективні завдання; самостійно знаходить додаткову інформацію та використовує її для реалізації поставлених перед ним завдань; вільно використовує нові інформаційні технології для поповнення власних знань може аргументовано обрати раціональний спосіб виконання завдання й оцінити результати власної практичної діяльності; виконує завдання, не передбачені навчальною програмою; вільно використовує знання для розв’язання поставлених перед ним завдань.

75 – 89 Студент вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання на практиці; узагальнює і систематизує навчальну інформацію, але допускає незначні огріхи у порівняннях, формулюванні висновків, застосуванні теоретичних знань на практиці за зразком самостійно виконує практичні завдання, передбачені програмою; має стійкі навички виконання завдання.

60 – 74 Студент володіє навчальним матеріалом поверхово, фрагментарно, на рівні запам’ятовування відтворює певну частину навчального матеріалу з елементами логічних зв’язків, знає основні поняття навчального матеріалу має елементарні, нестійкі навички виконання завдань.

35 – 59 Студент має фрагментарні знання (менше половини) при незначному загальному обсязі навчального матеріалу; відсутні сформовані уміння та навички; під час відповіді допущено суттєві помилки планує та виконує частину завдання за допомогою викладача.

0 – 34 Результати навчання практично відсутні.