Еристика

В умовах трансформації системи суспільних відносин, реформування держави, актуалізується необхідність формування аналітичного і творчого мислення та комунікативної ефективності фахівця, здатного досліджувати, розкривати та пояснювати смисли явищ світу, його професії, соціального життя загалом, здатності порозумітися та визначитися зі світоглядними та ціннісними орієнтаціями сучасної цивілізації. Навчальна дисципліна «ЕРИСТИКА» презентує одну з найдавніших сфер наукових теоретико-практичних знань в історії людства, присвячених мистецтву красномовства та технологіям переконання. В наш час демократичні цінності суспільства напряму повʼязані із свободою слова. Вміння говорити, вільно висловлювати власні думки та відстоювати особистісні позиції – нагальна потреба громадянина з активною соціальною позицією. Курс розгортає розуміння еристики як мистецтва красномовства, технології маніпуляцій, безпосередньо процесу мислемовлення та наукової рефлексії щодо цього. Студенти мають змогу поліпшити власний риторичний імідж, засвоїти алгоритми техніки і культури мови. Курс еристики розгортає розуміння комунікації як провідного засобу і мовлення і слухання, презентує концепт активного слухання, основи переговорів, ділового та духовного рівня діалогу. Пояснюється значення дискурсу суперечки у людському житті, запропоновано для засвоєння низку прийомів суперечки в етичному вимірі та з точки зору «недозволених методів». Наголошується на значенні толерантного діалогу та конструктивної мовленнєвої поведінки у дискурсі конфлікту. У курсі е ристики використовуються здобутки міждисциплінарної парадигми гуманітаристики: психології, політології, соціології, акторської школи, філософії, історії. Студенти знайомляться з еристичним надбанням через аналіз промов та діалогів видатних особистостей, задіюються в ораторських батлах та вправах з постановки голосу, поліпшення мовленнєвого етикету, засобів переконливої доповіді.

Мета навчальної дисципліни: формування у майбутнього фахівця практичних навичок і вмінь успішної раціональної комунікації, особливо в ситуаціях, коли має місце зіткнення поглядів і позицій.

 Завдання курсу:

-  засвоїти знання, що складають зміст еристики як науки, усвідомити і запам`ятати систему понять, оволодіти риторичною термінологією;

- вивчити історію та джерела еристики та ораторської майстерності;

-  уважно ознайомитися зі зразками промов визначних ораторів минулого і сучасності з тим, щоб максимально використати їх досвід;

- оволодіти методом риторичного аналізу текстів різних типів промов, навчитися членувати текст, точно визначати тему, тези, докази, мовні засоби (тропи і фігури), доцільність кожного слова;

- навчитися, використовуючи свої знання та досвід інших промовців, створювати та виголошувати різні типи промов на потрібну тему і з урахуванням різних ситуацій;

-  виробити уважне та критичне ставлення до власного мовлення і суспільної мовної практики.

За результатами вивчення дисципліни зджобувачі вищої освіти мають:

знати:

• предмет, завдання і значення еристики;
• науково-теоретичні основи культурної цивілізованої комунікації;
• логічні, семіотичні, психологічні, тактичні характеристики і прийоми ведення суперечок;
• правила доведення і спростування в процесі аргументації і критики;
• мати уявлення про маніпулювання в суперечках;
• основні прийоми і форми невербальної комунікації під час суперечок;
• основні етикетні правила ділової о спілкування в конфліктних ситуаціях, які часто мають місце в професійній сфері.

вміти:

• активно використовувати знання еристики у своїй професійній діяльності;
• самостійно працювати над собою у напрямку підвищення рівня культури ведення суперечок;
• стверджувати у спілкуванні з опонентом чесність, порядність, поважне ставлення до його особи і поглядів;
• володіти усними і письмовими навичками ведення продуктивної суперечки:
• володіти навичками ділового спілкування і етикету;
• формувати навички нейтралізації конфліктних ситуацій у професійній діяльності.

1. Еристика як мистецтво суперечки.
2. Види суперечок та їх характеристика.
3. Аргументація і критика.
4. Правила та помилки в аргументації та критиці.
5. Запитання і відповіді у суперечці.
6. Прийоми маніпулювання в суперечках та їх класифікація.
7. Вербальні та невербальні прийоми маніпулювання в суперечках.
8. Психологічні прийоми маніпулювання у суперечках.
9. НЛП.
10. Тактичні прийоми маніпулювання у суперечках.

90 – 100 Студент вільно володіє навчальним матеріалом, висловлює свої думки, робить аргументовані висновки, рецензує відповіді інших студентів, творчо виконує індивідуальні та колективні завдання; самостійно знаходить додаткову інформацію та використовує її для реалізації поставлених перед ним завдань; вільно використовує нові інформаційні технології для поповнення власних знань може аргументовано обрати раціональний спосіб виконання завдання й оцінити результати власної практичної діяльності; виконує завдання, не передбачені навчальною програмою; вільно використовує знання для розв’язання поставлених перед ним завдань.

75 – 89 Студент вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання на практиці; узагальнює і систематизує навчальну інформацію, але допускає незначні огріхи у порівняннях, формулюванні висновків, застосуванні теоретичних знань на практиці за зразком самостійно виконує практичні завдання, передбачені програмою; має стійкі навички виконання завдання.

60 – 74 Студент володіє навчальним матеріалом поверхово, фрагментарно, на рівні запам’ятовування відтворює певну частину навчального матеріалу з елементами логічних зв’язків, знає основні поняття навчального матеріалу має елементарні, нестійкі навички виконання завдань.

35 – 59 Студент має фрагментарні знання (менше половини) при незначному загальному обсязі навчального матеріалу; відсутні сформовані уміння та навички; під час відповіді допущено суттєві помилки планує та виконує частину завдання за допомогою викладача.

0 – 34 Результати навчання практично відсутні.