Історія релігій

На сучасному етапі нашої історії відбуваються кардинальні, суперечливі за своїм змістом зміни, які направлені на відродження культури, моралі, особистості. Особливе місце серед факторів національно-духовного відродження посідає фактор релігійний. Певна відсутність відповідних знань з проблем історії релігії її морально-етичних засад, а також місця і ролі в суспільстві негативно впливає на розвиток духовної культури, особистості, оскільки, необхідною умовою гуманітарної освіченості фахівця будь-якого профілю є його знання про духовну спадщину людства, загальнолюдські цінності, які зосереджені у вченнях світових релігій, саме в цьому полягає сенс і мета навчальної дисципліни "Історія релігій"

• сформувати у студентів знання основних понять, закономірностей виникнення, розвитку і функціонування релігії, її структурних елементів;
• допомогти осягнути природу релігійних потреб та інтересів людей;
• сприяти засвоєнню особливостей первісних, національних, світових релігій;
• вивчити основні течії різних релігій;
• навчити розрізняти особливості культу та обрядовості різних релігійних систем;
• донести з якими релігіями історично пов’язана Україна;
• показати стан релігії, релігійності та міжконфесійних відносин та особливості законодавчого регулювання свободи совісті в Україні.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

• поняття, закономірності виникнення, розвитку і функціонування основних національних та світових релігії, їх структурні елементи;
• природу релігійних потреб та інтересів людей;
• особливості первісних, національних, світових релігій;
• основні течії різних релігій;
• які священні книги є в найбільших релігіях;
• особливості культу та обрядовості різних релігійних систем;
• з якими релігіями історично пов’язана Україна;
• стан релігії, релігійності та міжконфесійних відносин.
• законодавче регулювання свободи совісті в Україні.

 вміти:

• пояснювати джерела формування релігії та релігійних вірувань;
• аналізувати віровчення релігій;
• окреслювати історичні етапи та основні регіони поширення релігій;
• робити порівняльний аналіз різних релігій;
• пояснювати на прикладах, які сторони життя регламентуються релігійними нормами;
• аналізувати основні священні книги;
• аналізувати етноконфесійні ситуації, причини міжконфесійних конфліктів, що складаються в різних країнах, знаходити шляхи виходу з них;
• проявляти терпимість та поважати вибір кожної людини сповідувати ту релігію, яку вона вважає за потрібне;
• практично використовувати набуті знання для формування думки інших людей та спрямовувати її на сприяння досягнення міжконфесійної злагоди в суспільстві.

1. Історія релігії: предмет, структура і завдання курсу;

При вивченні дисципліни з метою забезпечення високої якості знань студентів використовуються наступні методи контролю успішності: – усний контроль та самоконтроль. Усний контроль здійснює викладач у формі опитування студентів під час проведення семінарських занять з питань, що наведені у методичних рекомендаціях щодо вивчення кожної теми з курсу; – письмовий контроль і самоконтроль. Письмовий контроль реалізується у формі контрольних робіт за окремими темами, модульних контрольних робіт та підсумкової роботи по закінченню вивчення курсу; – тестовий контроль, який дає можливість перевірити якість знань студентів за окремою темою курсу, якість знань по закінченню вивчення дисципліни, а також якість вхідних та залишкових знань, вмінь студента.