Психологія конфліктів в управлінні та психологічні засоби їхнього розв'язання

Доцільність впровадження у навчальний  процес дисципліни «Психологія конфліктів в управлінні та психологічні засоби їхнього розв’язання» під час підготовки магістрів психології полягає в наявності необхідних знань для ефективного вирішення конфліктів в управлінській діяльності.

Для ефективного вирішення конфліктів в управлінні необхідно володіти як певним обсягом теоретичних знань, так і практичними навиками та психологічними засобами, що сприяють їх розв’язанню. Цей предмет побудований на основі сучасних уявлень про психіку й психічне, фундаментальних положень психологічної науки і виходить із принципів професійно-діяльнісної спрямованості практичного психолога. У процесі оволодіння матеріалом з указаної дисципліни мусять здійснюватися зв’язки з психологією, соціологією, психологією управління, конфліктологією, а також з окремими психологічними дисциплінами.

Метою даного курсу є навчити здобувачів освіти добре розумітися на сутності такого складного явища, як конфлікт, і , якщо він виник, уміти знайти найоптимальніший шлях вирішення, щоб запобігти погіршенню психологічного клімату в організації.

Предмет вивчення даного курсу: закономірності виникнення та розвитку, причини і психологічний зміст внутрішньоособистісних, міжособистісних, професійних, соціальних, міжнаціональних, політичних конфліктів, варіанти та психологічні засоби їх врегулювання, психологічні принципи, засоби й методи розв’язання конфліктів в управлінській діяльності.

У процесі засвоєння навчального матеріалу майбутні практичні психологи мають не тільки отримати первинну систему психологічних знань, усвідомити закономірності функціонування людської психіки, психічний розвиток людини, умови становлення і розвитку особистості, але і навчитися активно взаємодіяти та впливати на психіку цієї особистості, враховуючи її потенційні, вікові та індивідуальні психологічні особливості, засоби впливу. Важливо, щоб майбутній практичний психолог глибоко розумів психічний (внутрішній) світ людини, вмів аналізувати психічні явища, виявляти як позитивний, так і негативний внутрішній психічний потенціал, його взаємодію із зовнішнім психічним, а за ними виявляти характер поведінки, дій і вчинків людини, прогнозувати її розвиток тощо.

        У результаті засвоєння студентами навчального матеріалу вони повинні ЗНАТИ:

а) на ознайомчо-орієнтованому рівні:

1. Сутність і функції конфліктів в діяльності людини.
2. Основні напрями, школи і концепції сучасної конфліктології.
3. Методи психології які використовуються для вивчення конфліктів в управлінні.
4. Психічні стани людини в управлінських ситуаціях.
5. Зв’язок психіки з діями що здійснються та прийняттям управлінських рішень.

 б) на понятійно-аналітичному рівні:

1. Сутність і зміст психології конфліктів в управлінні.
2. Особливості прояву і протікання психічних процесів що провокують певну поведінку людини в конфліктних ситуаціях.
3. Формування і прояв психічних властивостей людини.
4. Джерела людської активності й творчості у вирішенні конфліктів в стосунках.
5. Механізми розвитку психіки.
6. Роль і значення кожної психологічної підструктури особистості в її житті й діяльності.
7. Професійні, вікові й статеві особливості емоційно-почуттєвої сфери людини.
8. Емоційні типи конфліктних осіб.
9. Сутність соціалізації, психічної регуляції та психічного захисту особистості.

 в) на продуктивно-синтетичному рівні:

1. Механізми психічного відображення різноманітних конфліктних ситуацій.
2. Регулятивні, спонукальні, проективні психічні механізми в управлінні конфліктами.
3. Механізми вибору потрібної тактики поведінки під час конфліктної взаємодії.
4. Вияви психічних станів людини.
5. Функції та роль емоцій в поведінці й діяльності людини.
6. Вплив емоцій та почуттів на поведінку й діяльність людей.
7. Потребнісно-мотиваційну сферу людини.
8. Свідомість і самосвідомість особистості.
9. Залежність психічних станів від психічних процесів і властивостей людини.
10. Механізми і засоби психічної регуляції особистості та її психічного захисту.

У результаті набутих у процесі вивчення навчальної дисципліни знань студенти повинні ВМІТИ:

     а) на предметно-практичному рівні:

1. Розрізняти поняття «суб’єкт» та «об’єкт» конфлікту.
2. Використовувати методи подолання внутрішньоособистісного конфлікту.
3. Визначати зміст переживань як основи внутрішньо особистісних конфліктів.
4. Оцінювати стан конфліктної ситуації, зокрема стадії на якій знаходиться конфлікт.
5. Оцінювати різні боки особистості.
6. Управляти своїми емоціями.
7. Знати всі види конфліктів та їх динаміку.
8. Виявляти емоційні властивості людини.
9. Використовувати раціонально-інтуїтивну техніку управління конфліктами.
10. Виявляти стилі поведінки в конфлікті.
11. Описувати психологічні ознаки та прояви педагогічних конфліктів.
12. Виявляти конфліктогени спілкування.
13. Виявляти мотивацію людини під час конфліктної взаємодії .
14. Визначити особливості, відмінності і наслідки міжособистісних конфліктів в підлітковому віці і юності.
15. Розробляти та застосовувати механізми соціалізації, психічної регуляції і психічного захисту особистості.
16. Здійснювати психологічний аналіз діяльності.

              б) на предметно-розумовому рівні:

1. Аналізувати психічні явища і процеси, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між ними, виявляти їх тенденції, шляхи розвитку.
2. Знаходити адекватні засоби впливу на людську психіку з метою зміни їх поведінки.
3. Виявляти чинники розвитку конфліктних ситуацій.
4. Аналізувати тенденції розвитку міжособистісних конфліктів.
5. Встановлювати зв’язки між формами поведінки (реакціями) людини і її емоціями.
6. Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між цілями і мотивами особистості.
7. Аналізувати різні аспекти соціалізації, психічної регуляції і психічного захисту особистості.
8. Механізми регуляції дій що провокують появу конфліктних ситуацій.

     в) на знаково-практичному рівні:

1. Орієнтуватись в динаміці розвитку конфлікту;
2. Фіксувати психічні явища і факти за допомогою різних засобів.

Змістовний модуль І. Теоретико-методологічні основи сучасної конфліктології.

Тема 1. Конфлікти у сфері управління як психологічний феномен

Тема 2. Причини та передумови виникнення конфліктів в сфері управління

Тема 3. Діагностика схильності особистості до конфліктної поведінки

Змістовний модуль ІІ. Конфлікти у різних сферах та формах взаємодії людей

Тема 4. Психологія міжособистісних конфліктів у різних сферах взаємодії

Тема 5. Стратегія поведінки в конфліктній взаємодії

Тема 6. Психологічні аспекти управління міжособистісними конфліктами

Змістовний модуль ІІІ. Психологія управління конфліктами в організаціях

Тема 7. Психотехнології управління  конфліктами в організаціях

Тема 8. Психологічні шляхи зниження рівня конфліктності особистості в організаціях

Тема 9. Засоби розв’язання конфліктів в організаціях

Оцінювання якості засвоєння дисципліни за всіма видами навчальних занять проводиться без участі студента на підставі усіх попередніх модульних контролів, що передбачені навчальним планом шляхом визначення середньозваженого балу (округленого до сотих) результатів модульних контролів.

Загальна кількість балів та результати семестрового контролю доводяться до відома студента. При проведенні підсумків семестрового контролю необхідно враховувати наступне:

- у разі, якщо студент погоджується з результатом контролю, відповідна кількість балів та оцінка (за національною шкалою та шкалою ECTS) виставляються у відомість;

- у разі, якщо студент отримав від 0 до 59 балів, то у відомість за національною шкалою виставляється оцінка «незадовільно» («F» та «FX» відповідно до шкали ECTS);

- у разі, якщо студент, який отримав позитивну оцінку за результатами модульного контролю, має бажання підвищити результати семестрового контролю, то він складає залік зі всього курсу під час сесії (за розкладом), результати якого виставляються у відомість.