Віктимологія

Поняття та сутність віктимології. Основні функції віктимології.  Чинники віктимної поведінки особистості. Типи жертв і види віктимності.. Психологічна травма та її наслідки.  Характеристики соціальних ролей «жертви».. Характеристики ігрових ролей «жертви». Ознаки маніпуляції. Класифікація захисних механізмів. Класифікація копінг-стратегій. Поняття ПТСР.  Індивідуальна вразливість та психологічні наслідки травми. Дисоціація і ПТСР.  Методи діагностики ПТСР.  Вбивства і заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю.  Хуліганство.  Крадіжки.  Шахрайство.  Розбій, грабіж, вимагання. Психологія терористів. Психологія взаємодії терористів із заручниками. Психологія заручників. Психологія ведення переговорів з терористами. Екстрена психологічна допомога. Кризова інтервенція. Психотерапія посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Насильство: види і форми. Зґвалтування. Насильства в школах. Мобінг. Адиктивна поведінка: концепції та моделі. Деструктивні культи.  Наркоманія. Алкогольна залежність. Комп’ютерна залежність. Ігрова залежність. Порушення харчової поведінки. Психологічний супровід як найбільш ефективний метод роботи з жертвами. Консультування і психотерапія жертв насилля. Консультування і психотерапія залежностей.

Віктимологія займається дослідженням різних аспектів психології поведінки жертви. Віктимологія в буквальному розумінні означає «вчення про жертву». Ця наука виникла в результаті вивчення жертв злочинів і спочатку розвивалася в рамках кримінології. Проте на даному етапі розвитку віктимології існують два напрямки. Перший напрямок об’єктом своїх досліджень вважає тільки жертву злочину, другий розглядає поняття жертви ширше – це не тільки жертва злочину, але і будь-яка інша жертва (нещасного випадку, стихійного лиха і тощо).

Метою дисципліни є формування у студентів основ теоретичних знань з віктимології, вивчення основних понять віктимології, розвиток уміння застосовувати отриманні знання у власній професійній діяльності.

Предмет дисципліни. Психологічні особливості жертв різних ситуацій та основи проведення психопрофілактичної та психологічної роботи у практичній діяльності психолога.

Завдання дисципліни: забезпечити засвоєння основних віктимологічних понять; вивчити загальнонаукові і віктимологічні методи і методики дослідження; розвивати практичні навички в організації і проведенні міроприємств по віктимологічній профілактиці; сформувати вміння застосовувати віктимологічні знання при вирішенні завдання підвищення власних захисних можливостей.

Студент, який успішно завершив вивчення дисципліни, повинен: вміло використовувати понятійний апарат у професійній діяльності; розробляти програми віктимологічної профілактики; розробляти рекомендації щодо роботи практичного психолога з жертвами; планувати проведення реабілітаційних заходів; проводити психодіагностичне обстеження віктимної поведінки; надавати психологічну допомогу.

Тема 1. Загальні питання віктимології

Тема 2. Чинники віктимної поведінки особистості

Тема 3. Типи жертв і види віктимності

Тема 4. Психологічна травма та її наслідки

Тема 5. Посттравматичні стресові розлади

Тема 6. Описові характеристики соціальних та ігрових ролей «жертви»

Тема 7. Класифікація захисних механізмів та копінгстратегій поведінки

Тема 8. Кримінальна віктимологія

Тема 9. Віктимологія тероризму

Тема 10. Віктимологія насильства

Тема 11. Віктимологія адиктивної поведінки

Тема 12. Різновиди психологічної допомоги клієнтам у складних життєвих ситуаціях

Тема 13. Кризове консультування і психотерапія

Тема 14. Консультування і психотерапія жертв насилля

Тема 15. Консультування і психотерапія залежностей

Кожний вид роботи з дисципліни оцінюється за чотирибальною шкалою. Семестрова підсумкова оцінка визначається як середньозважена з усіх видів навчальної роботи, виконаних і зданих позитивно з урахуванням коефіцієнта вагомості. Вагові коефіцієнти змінюються залежно від структури дисципліни і важливості окремих видів її робіт.

Оцінка, яка виставляється за лабораторне заняття, складається з таких елементів: знання теоретичного матеріалу з теми; вільне володіння студентом спеціальною термінологією і уміння професійно обґрунтувати прийняті конструктивні рішення; активна участь на лабораторному заняті. Пропущене лабораторне заняття студент зобов’язаний відпрацювати у встановлений викладачем термін, але не пізніше, ніж за два тижні до кінця теоретичних занять у семестрі.

Засвоєння студентом теоретичного матеріалу з дисципліни оцінюється тестуванням.

 Виконання індивідуального домашнього завдання завершується його презентацією у терміни, встановлені графіком самостійної роботи.

Тематичний тест для студента складається з двадцяти тестових завдань, кожне з яких оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється за чотирибальною шкалою.

Сума балів за тестові завдання 1–10(2бали); 11–13 (3бали); 14–17 (4бали); 18–20 (5балів)

На тестування відводиться 20 хвилин. Правильні відповіді студент записує у талоні відповідей. При цьому усі графи для відповідей мають бути заповнені цифрами, що відповідають правильним, на погляд студента, відповідям. Викладач на наступному занятті оголошує результати тестування. Тестування студент може також пройти і в он-лайн режимі у модульному середовищі для навчання MOODLE. Якщо студент отримав негативну оцінку, то він має перездати її в установленому порядку, але обов’язково до терміну наступного контролю