Охорона біологічного різноманіття

«Біологічне різноманіття» означає різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи, серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є. Збереження біологічного різноманіття передбачає охорону водночас і окремих особин, їхніх груп у межах певної території, й екосистем у цілому разом з їхнім середовищем існування. Зменшення біологічного різноманіття є в значній мірі результатом діяльності людини.

Метою дисципліни є набуття здобувачами вищої освіти базових знань щодо збереження та відтворення біорізноманіття, розширення знань про екологічне і економічне значення рослинного і тваринного світу та критерії їхнього збереження.

Ціль дисципліни – набути теоретичних знань щодо поняття про біорізноманіття та його рівні, вміти застосовувати правові, економічні та управлінські механізми для збереження та відтворення біорізноманіття, формування системи знань про можливості використання різноманітних біологічних об’єктів.

Результатом вивчення дисципліни є набуття студентами таких компетенцій: здатність застосовувати нормативно-правове забезпечення щодо збереження біорізноманіття та використовувати міжнародний досвід для вирішення регіональних та транскордонних екологічних проблем; вміти визначити основні рівні організації живого на планеті; знати різноманіття на рівні популяцій, ценозів, екосистем та ландшафтів; володіти сучасними методами опису та оцінки біорізноманіття; вміти прогнозувати зміни різноманіття під впливом природних і антропогенних факторів; аналізувати сучасний стан і загрози біорізноманіттю; здійснювати вибір оптимальних природо- і ресурсозберігаючих методів для охорони біорізноманіття.

Програмні результати навчання: здатність практично застосовувати теоретичні знання для вирішення проблем щодо збереження та відтворення біорізноманіття; вміти оцінити стан та динаміку біорізноманіття на різних рівнях організації біосфери; здійснювати дослідження ландшафтного та біотичного різноманіття на конкретних об'єктах; пояснити зональні особливості біорізноманіття; володіти методами оцінки щодо визначення ступеня та виду антропогенного навантаження; користуватися методами щодо вивчення характеру впливу на фактори середовища та екологічний стан біоценозів; прогнозувати впливом діяльності людини на стан екосистем та біорізноманіття.

Тема 1. Біорізноманіття, його стан та загрози. Збереження біорізноманіття – загальнолюдська проблема.

Тема 2. Організаційно-правові аспекти збереження біорізноманіття в Україні. Міжнародні зобов’язання України щодо збереження  біорізноманіття.

Тема 3. Рівні організації біорізноманіття.

Тема 4. Біорізноманіття України та його сучасний стан

Тема 5. Охорона рідкісних, унікальних і типових фітоценозів.

Тема 6. Природно-заповідний фонд України: аналіз та заходи реорганізації. Національна екологічна мережа України.

Тема 7. Стан фіторесурсів та основи їхнього невиснажливого використання.

Тема 8. Інтродукція та акліматизація рослин і тварин.

Тема 9. Система моніторингу біорізноманіття в Україні. Методи оцінки біорізноманіття.

Усього 100 балів:

Систематичність відвідування (лекцій та практичних заняття) – 5 балів

Контрольна модульна робота № 1 – 15 балів

Контрольна модульна робота № 2 – 15 балів

Контрольна модульна робота № 3 – 15 балів

Підсумкова контрольна робота – 20 балів

Індивідуальні завдання – 30 балів