Напрями діяльності наукового гуртка “Психолінгвістичні студії”:
- Проведення асоціативних експериментів;
- Побудова асоціативних полів;
- Створення ментальних карт-схем;
- Психолінгвістичний аналіз усного та письмового мовлення;
- Переклад та озвучування короткометражних фільмів;
- Аналіз мовлення людей з ментальними порушеннями;
- Вивчення впливу емоцій на мовлення.
На часі значний інтерес викликають психолінгвістичні дослідження і можливість використовувати їх результати в різноманітних сферах практичної діяльності людей. Сучасна психолінгвістика стає одним із найважливіших інструментів вивчення людської свідомості та всього комплексу ментально-когнітивних процесів.
Психолінгвістика – це наука про мовленнєву діяльність людей у психологічних та лінгвістичних аспектах, зокрема експериментальне дослідження психічної діяльності суб’єкта в засвоєнні та використанні мови як організованої та автономної системи. Адже значення будь-якого знаку полягає, насамперед, в активізації когнітивних процесів індивіда.
У фокусі психолінгвістики – індивід у комунікації. Одним з основних положень психолінгвістики як когнітивної дисципліни є когнітивна обробка інформації, що надходить з органів чуття, яка відбувається на основі сформованих у індивіда ментальних репрезентацій. Основними завданнями психолінгвістики як когнітивної науки є дослідження:
− процесів планування мовлення;
− механізмів та процесів сприйняття, інтерпретації, розуміння та породження мовлення;
− структури та системи представлення знань індивіда та стратегії їх використання для когнітивної обробки дискурсу;
− механізми засвоєння та оволодіння мовою в ході розвитку
дитини;
− проблеми білінгвізму, перекладу та механізми оволодіння іноземною мовою.
Зародженням нової науки, психолінгвістики, вважають семінар у Блумінгтоні в 1954 році, підсумки якого були опубліковані у книзі за редакцією Ч. Осгуда та Й. Сибеока. Ця книга дала могутній поштовх до розвитку психолінгвістики у всьому світі. Семінар був присвячений теорії інформації математичного спрямування і констатував «вибух» цікавості до процесів мислення, а також координації зусиль експериментальної психології, теоретичної лінгвістики та штучного інтелекту щодо досліджень мовленнєво-мислительних процесів.
Ключові поняття: картина світу, мовна картина світу, концептуальна картина світу, мовна свідомість, концепт, лексичне, психолінгвістичне, асоціативне значення слова, асоціативне поле, ядро, периферія.
